Головашенко Юрій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головашенко Юрій Валентинович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Загальна інформація
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Війни / битви
Командування
2017—2018
57 ОМПБр.png
 57 ОМПБр, командир бригади
2017 Командування ВМС України, начальник відділу
2014 36 ОБрБО, командир гірсько-піхотного батальйону
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg 36 бригада берегової оборони. Референдум. II частина. Будемо жити №33 на YouTube // Військове телебачення України, 1 травня 2016

Юрій Валентинович Головашенко — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України. Командир 57-ї окремої мотопіхотної бригади (2017—2018), командир гірсько-піхотного батальйону 36-ї окремої бригади берегової оборони (2014).

Організував оборону військової частини в Перевальному під час російської інтервенції в Крим. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Російська інтервенція до Криму[ред. | ред. код]

На початку російської збройної агресії проти України у званні "підполковника" проходив військову службу на посаді командира гірсько-піхотного батальйону 36-ї бригади берегової оборони в селі Перевальне Сімферопольського району, який був одним з найбільш боєздатних підрозділів української армії в Криму[1].

2 березня 2014 року, коли в Перевальному з'явились російські окупанти та їх посіпаки з «кримської самооборони», комбат Головашенко отримав наказ зарядити бойову техніку свого підрозділу, і разом з приданим танковим батальйоном бригади охороняти парк бойових машин. Комбат почав розставляти техніку і снайперські розрахунки по периметру. Згодом зателефонував командир 36-ї бригади берегової охорони Сергій Стороженко і наказав припинити підготовку до бойових дій. Новопризначений командувач ВМС України Березовський наказав скласти зброю і припинити опір. Але Головашенко прийняв рішення не складати зброю, його підтримали офіцери батальйону. Під час зібрання офіцерів у клубі бригади, Стороженко намагався переконати їх не чинити опір і перейти на бік окупантів, або звільнитися зі ЗС України. Офіцери гірсько-піхотного батальйону сказали йому, що він - зрадник. Почалася словесна перепалка між Головашенко і Стороженко. Активну роль у вербуванні військовослужбовців відігравав «замполіт» бригади Валерій Бойко, який навчався в одному військовому училищі з очільником проросійського державного перевороту в Криму Аксьоновим.

Спроби роззброїти гірсько-піхотний батальйон не мали успіху. Головашенко зв'язався телефоном із міністром оборони України Ігорем Тенюхом, щоб взяти ситуацію під свій контроль. Але Тенюх вислухав доповідь про антиукраїнське становище в бригаді та надав лише усний наказ триматися. Гірсько-піхотний батальйон під командуванням Головашенка забарикадував казарми, бійці спали на ящиках з патронами, не випускаючи автомати з рук. Батальйон до останнього чинив опір російським окупантам, тримав оборону військової частини попри зраду командира бригади Сергія Стороженка, до моменту прийняття загального рішення про виведення всіх українських підрозділів з Криму[2][3][4].

Головашенко не зрадив присязі та 2 квітня 2014 року вивів до 25 % особового складу з окупованого російськими військами Криму[5]. Зумів вивезти на материк бойовий прапор, печатки та архів бригади, таким чином продовживши її існування у складі Збройних Сил України. На базі 36-ї бригади берегової оборони було створено ротно-тактичну групу морської піхоти, кістяком якої стали військовослужбовці гірсько-піхотного батальйону.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Брав участь в антитерористичній операції на Сході України в Секторі М.

Станом на березень 2017 — начальник відділу Комадування Військово-Морських сил України, військова частина А0456, м. Одеса[6].

Восени 2017 року був призначений на посаду командира 57 ОМПБр (військова частина А1736)[7].

Розслідування[ред. | ред. код]

ДТП[ред. | ред. код]

18 жовтня 2018 року, за повідомленням у ЗМІ, Юрій Головашенко, перебуваючи на посаді командира 57 ОМПБр, на ґрунтовій дорозі поблизу с. Раденське Херсонської області скоїв наїзд на військовослужбовця підпорядкованої йому військової частини, керуючи військовим автомобілем Toyota Land Cruiser. Військовослужбовець отримав тяжкі тілесні ушкодження[8][9][10][11][12].

23 жовтня 2018 року, на офіційній сторінці 57 ОМПБр було повідомлено, що Юрій Головашенко "вирішив звільнитись" з військової служби[13].

14 січня 2019 року було повідомлено, що Головашенка призначили на посаду начальника служби спецоперацій відділу тактико-спеціальної підготовки Управління спеціальних операцій Національної гвардії України[14].

Наприкінці вересня 2019 року, матеріали досудового розслідування за фактом ДТП та звинувачувальний акт відносно Юрія Головашенка були направлені до суду, він звинувачувався в порушенні правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної техніки, що спричинило середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого за ч. 1 ст. 415 КК України. У разі доведення провини, колишньому військовослужбовцю загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років[15].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (11.10.2018) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків[16].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Юлія — корінна кримчанка, не вагаючись залишила окупований Крим разом із чоловіком[17]. Працює у фінансовому управлінні Генерального штабу ЗСУ. Подружжя виховує трьох доньок[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гірсько-піхотний батальйон бригади берегової охорони відточує майстерність в горах під Симферополем // Козацький край, 29 березня 2013
  2. Бійці 36-ї бригади берегової оборони. Герої неоголошенної російсько-української війни // Тиждень, 11 грудня 2015
  3. Окупація Криму: хроніка «перевальненської зради захисників Батьківщини» // Крим. Реалії, 24 вересня 2015(рос.)
  4. Військовослужбовці 36-ї бригади берегової охорони впевнені, що Крим фактично віддали у руки Росії // Преса України, 23 березня 2015
  5. Україна зустрічає своїх героїв з Перевального // Сайт Міністерства оборони України, 2 квітня 2014
  6. а б За даними електронної декларації Головашенка Ю. В. за 2016 рік
  7. Чому виник конфлікт між передовим підрозділом ЗСУ і новим комбригом, і до чого тут ЗМІ бойовиків // 24 канал, 21 жовтня 2017
  8. Комбриг 57 омбр Головашенко важко травмував солдата і намагався приховати злочин. Новинарня (uk). 2018-10-23. Процитовано 2019-12-28. 
  9. Аварія під КПП. У 57-й бригаді намагались приховати збитого комбригом рядового. www.theinsider.ua. Процитовано 2019-12-28. 
  10. Ти хто така? Домохазяйка, борщ вари, - комбриг прокоментував журналістці скандальне ДТП. www.theinsider.ua. Процитовано 2019-12-28. 
  11. Комбриг 57-ї бригади намагався приховати ДТП, в якому постраждав рядовий - ЗМІ. 23.10.2018, 22:13(рос.)
  12. Скандальний комбриг Головашенко ходить на концерти, поки слідчі “не можуть” його знайти. Новинарня (uk). 2018-10-31. Процитовано 2019-12-28. 
  13. Комбриг 57 ОМБр Головашенко вирішив звільнитись з війська після скандального ДТП, - бригада. 25.10.2018, 19:44
  14. Екс-комбрига 57 омбр Головашенка призначили на посаду в Нацгвардії. Новинарня (uk). 2019-01-14. Процитовано 2019-12-28. 
  15. Колишнього командира військової частини судитимуть за наїзд на військовослужбовця 28.09.2019
    В Україні судитимуть комбрига, який на шикарному джипі задавив солдата. 29.09.2019, 15:57(рос.)
  16. Указ Президента України від 11 жовтня 2018 року № 315/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  17. «Це був один суцільний критичний момент» // Вісті, 2 квітня 2014

Джерела[ред. | ред. код]