Головенко Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Головенко Микола Якович (3 квітня 1942)— український державний та політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання[1], відомий український науковець в галузі біохімії та фармакології, академік НАМН України (1993 р), доктор біологічних наук (1981), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1992), лауреат Академічної премії з теоретичної медицини НАМН України, премії імені Андрія Кіпріанова, завідувач відділом фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту імені Олексія Всеволодовича Богатського НАН України[2],[3]. За вагомий особистий внесок у забезпечені розвитку науки, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм його нагороджено відзнакою Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2007) та Орденом Преподобного Агапіта цілітеля Печерського НАМН України (2018), лауреат державної премії з науки і техніки 2017 р. за роботу «Створення та виробництво вітчизняних лікарських засобів нейротропної і імунотропної дії»[4].

М.Я. Головенко — добре відомий громадськості країни як людина, що має активну позицію в розбудові та становленні Української держави. Будучи головою підкомісії з питань науки[1], Микола Якович досить плідно працював над створенням та прийняттям законів, що стосувались науки (Закон про основу науково_технічної політики, Закон про інформацію). Він є одним із фундаторів створення Національної академії медичних наук України та Фармакологічного комітету МОЗ України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1942 року в селі (нині місто). Нова Одеса на Миколаївщині в родині селян. Батьки, Яків Олексійович (1908-1984) та Юлія Тимофіївна (1913-1993). Після закінчення в 1959 р. Новоодеської середної школи №2 почав трудову діяльність в місцевому колгоспі. З 1960 по 1965 р. навчався в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова (біологічний факультет), після закінчення якого проходив строкову військову службу. З 1967 року — старший лаборант, аспірант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач сектора науково-дослідної лабораторії Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. З 1983 р. трудова діяльність пов'язана з Фізико-хімічним інститутом ім. О.В. Богатського НАН України, де він створив та очолив відділ фізико-хімічної фармакології.

У 1990 році М.Я. Головенка було обрано народним депутатом України по мажоритарному виборчому округу № 296, який охоплював виборців Київського району міста Одеси, де весь час працював головою підкомісії з питань науки парламентської Комісії з питань народної освіти і науки[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

В 1973 році захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена вивченню молекулярної будови білкової молекули тетаноспазміну[en] та механізмам чутливості тварин  до її дії. Надалі основні науково-дослідні роботи М.Я. Головенка мають фундаментально-прикладний характер і зосереджені на розвитку нової перспективної і актуальної медико-біологічної дисципліни фізико-хімічної фармакології. Вони охоплюють молекулярні аспекти структури, фізичних, хімічних, фізико-хімічних властивостей біологічно активних речовин і їх мішеней з метою встановлення загальних закономірностей, кількісного опису і пояснення механізмів взаємодії ліків з організмом, що є підґрунтям для конструювання інноваційних лікарських засобів.

Обгрунтовано наукові підходи конструювання та впровадження в широку медичну практику інноваційних лікарських засобів з нейротропними (феназепам, гідазепам, левана) та імуннотропними (аміксин) властивостями. Їх ефективність і безпечність доведена експериментальними дослідженнями, що відповідають національним та міжнародним стандартам. Препарати введені в обіг під власними торговими назвами, права на використання яких захищені законодавством України і включені в Державний формуляр лікарських засобів. Препарати використовуються в широкій медичній практиці, а так само як штатні засоби медичної допомоги для силових структур. Субстанції і лікарські препарати зареєстровано за межами України і експортуються в Росію, Казахстан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Киргизію, Молдову, Туркменістан, Узбекистан і Швейцарію. За створення і випуск вітчизняних оригінальних лікарських засобів М.Я. Головенко разом з групою співробітників Інституту і ВАТ «ІНТЕРХІМ» була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки та премія імені А. Кіпріанова НАН України. М.Я.Головенко - автор понад 500 наукових праць в тому числі 12 монографій і 27 патентів на винахід. Серед учнів М.Я. Головенка - 7 докторів і 26 кандитатів наук.

Наукову діяльність Микола Головенко поєднує з педагогічною та науково-організаційною. Протягом останніх 25 років він є професором Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, членом редакційних рад та колегій ряду наукових видань, а також трьох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій. Він є науковим консультантом ВАТ «ІНТЕРХІМ» та Державного експертного центру МОЗ України. М.Я. Головенко є одним із авторів законопроекту «Про інформацію»[5], введеного в дію Верховною Радою України 02.10. 1992 р. У Законі прописані основні напрями державної інформаційної політики, які полягали в: забезпечення доступу кожного до інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства: забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.  Він є одним із дійсних членів, засновників Академії медичних наук України[3] і Фармакологічного комітету МОЗ України[6].

Законодавчі ініціативи[ред. | ред. код]

Головенко Микола Якович відомий громадськості країни як людина, що має активну позицію в розвитку та становленні української держави. У 1990 році його обрано народним депутатом України по мажоритарному виборчому округу № 296 Київського району міста Одеси. Всю каденцію Верховної Ради України працював головою підкомісії з питань науки парламентської Комісії з питань народної освіти і науки. Автор законопроекту «Про основі науково-технічної політики».[7] Закон введено в дію Верховною Радою України 13.12.1991г і вперше в Україні визначав правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створював умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Транквилизаторы (1,4-Бенздиазепины и родственные структуры). Киев: Наукова Думка, 1980, 276 с.
  • Механизм реакций метаболизма ксенобиотиков в биологических мембранах. Киев: Наукова Думка, 1981, 217 с.
  • Физико-химическая фармакология. Одесса, Астропринт, 2004.-740 с.
  • Биохимическая фармакология пролекарств. Одесса, Экология, 2007.-358 с.
  • Філософія фармацевтичних інновацій Вісник НАН України. 2012, №3. – С. 59-66
  • An еffector analysis of the interaction of propoxazepam with antagonists of GABA and glycine receptors. Neurochemical Journal, 2017, Vol. 11, No. 4, Р. 302–308.
  • Рharmacodynamic analysis of propoxazepam interaction with GABA-benzodiazepine-receptor-ionophore complex. Neurophysiology. 2018; 50. 1, Р.2-10.

Література про М.Я. Головенка[ред. | ред. код]

  • Post scriptum. Лидеры Украины. Головенкео Н.Я. Страницы книги под названием «Жизнь» № 2004, С.15-18.
  • Видные ученые Одессы (доктора наук и профессора). 2005, С. 60.[1]
  • Головенко Микола Якович. Національна школа біоорганічної хімії. Ukrainica Bioorganica Acta ,7, № 2, 2009, P. 69.  
  • Національна академія медичних наук, 25 років (1993-2018), С. 290.[2]  
  • The history of Ukranian parlamentarism 2011, P.51.[3]  
  • Енциклопедія Сучасної України, т.6, с.56.  
  • Верховна рада України дванадцятого скликання 1990-1994 роки, Київ, Кий, С. 184.
  • От генериков—к оригинальным лекарствам (Создание инновационныхмедицинских препаратов в Украине: миф или реальность)? ZN.UA, № 33(179), 20 сентября 2014г.
  • Акдеміку НАМН України М.Я.Головенку—70 років. Журнал НАМН України. 2012. 2, С.275.
  • Акдеміку НАМН України М.Я.Головенку—75 років. Наука і практика.»  №1-2, С. 127-128.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]