Головний храм Збройних сил РФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головний храм Збройних сил РФ
Патриарший собор во имя Воскресения Христова (июнь 2022).jpg
55°34′45″ пн. ш. 36°49′19″ сх. д. / 55.57916666669444083° пн. ш. 36.82194444447222281° сх. д. / 55.57916666669444083; 36.82194444447222281Координати: 55°34′45″ пн. ш. 36°49′19″ сх. д. / 55.57916666669444083° пн. ш. 36.82194444447222281° сх. д. / 55.57916666669444083; 36.82194444447222281
Тип споруди кафедральний собор[d]
Розташування Flag of Russia.svg РосіяОдинцовський район
Початок будівництва 14 червня 2018
Будівельна система метал[1] і скло
Стиль Російсько-візантійський стиль і постмодерна архітектура
Належність Російська православна церква
Єпархія Московська єпархія
Адреса Минское шоссе, 55 км, Кубинка, Московская область
Оригінальна назва рос. Главный храм Вооружённых сил России
рос. Храм Воскресения Христова
Епонім Воскресіння Христа
Присвячення Збройні сили Російської Федерації
Вебсайт hram.mil.ru
Головний храм Збройних сил РФ. Карта розташування: Московська область
Головний храм Збройних сил РФ
Головний храм Збройних сил РФ (Московська область)
CMNS: Головний храм Збройних сил РФ у Вікісховищі

Головний храм Збройних сил Російської Федерації (рос. Главный храм Вооружённых сил Российской Федерации)[2] — храм «присвячений 75-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні, а також ратним подвигам російського народу у всіх війнах». Храм розташований у парку «Патріот» в Одинцовському районі, Московська область. Храм будувався на народні пожертвування і бюджетні кошти Москви і Московської області. Освячення мало пройти в рамках святкування 75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні[3]. Відкрити храм планувалося до 9 травня, проте відкриття було перенесено на невизначений термін через пандемію коронавірусу[4].

На території споруди розміститься виставкова експозиція, присвячена історії становлення Російської держави та її збройних сил[5].

Історія[ред. | ред. код]

Церемонія освячення храму

30 вересня 2020 року у головному храмі Збройних сил Російської Федерації пройшли богослужіння, присвячені «п'ятиріччю початку антитерористичної операції російських військ в Сирійській Арабській Республіці».[2] За Богослужінням не були згадані молитви за жертв серед мирного населення, загиблих внаслідок авіаударів ЗС РФ.

Стиль і оздоблення[ред. | ред. код]

Мозаїка у Головному соборі Збройних сил Росії, в якій поєднана православна псевдоіконаграфія та радянський мілітаристський символізм

Згідно з офіційним сайтом, храм спроєктований в монументальному російському стилі. Фасади будівлі оздоблені металом, склепіння — засклені. Стіни храму прикрашені розписами з батальними сценами з військової історії та з текстами Святого письма.

Обробка нижнього (малого) храму виконана з кераміки і прикрашена гжельським розписом, а при виготовленні мозаїчних панно використовувалися шматочки скляної смальти. Центральна апсида, присвячена Воскресінню Христовому, виконана у вигляді металевого рельєфу. Оздоблення храму, ікони та іконостас створені з міді з емалями, як це робилося на похідних військових іконах. Склепіння храму зібрані з вітражів із зображенням орденів, якими нагороджували за ратні подвиги в різні періоди історії Росії. Образ Спаса Нерукотворного в центральному куполі храму — найбільше зображення лику Христа, виконане в мозаїці.[6]

Деякі ікони прикрашені патронами. В храмі є фреска озброєних російських військових із надписом: «Конфлікт в Чехословаччині, Примус Грузії до миру, Возз’єднання Криму…».[7]

Розміри[ред. | ред. код]

Висота храму разом з хрестом за проектом складає 95 метрів.

Діаметр барабана головного купола складає 19,45 метрів. 1945 рік — закінчення Великої вітчизняної війни.

Висота дзвіниці складає 75 метрів. У 2020 році виповнюється 75 років з дня закінчення Великої Вітчизняної війни.

Висота малого купола складає 14,18 метрів. 1418 днів і ночей тривали бойові дії у Великій Вітчизняній війні.

Площа храмового комплексу — 11 тис. м². Місткість внутрішнього приміщення храму — до 6 тисяч осіб.[8]

Дзвони[ред. | ред. код]

Дзвони виготовлені на Воронезькому ливарному заводі. Оздоблення дзвонів розроблено на основі орнаментів, які прикрасять храм. На дзвонах відбита тема Перемоги в Другій світовій війні, ікони покровителів російського воїнства. Головний дзвін-благовісник прикрасили барельєфи із зображеннями ключових подій Великої Вітчизняної війни. Робота над виготовленням дзвонів велася протягом півроку. Вага ансамблю більше 20 тонн, до нього увійшли 18 дзвонів, найбільший з яких важить 10 тонн. 17 з 18 дзвонів присвячені видам і родам військ. З одного боку на дзвін нанесена емблема, з іншого — зображення святого покровителя.[9]

23 серпня 2019 року дзвони встановлені на дзвіницю храму.

Купол[ред. | ред. код]

15 листопада 2019 року на храм поставили 80-тонний центральний купол, висота і діаметр якого становить 12 метрів.[10]

Всього храм має шість куполів, з яких чотири однакових, кожен з яких вагою 34 тонни, центральний найбільший і один — на дзвіниці. Конструкція має каркас з високолегованої сталі.[10]

Головна ікона[ред. | ред. код]

Головною іконою головного храму Збройних сил РФ є «Спас Нерукотворний». Ікона Спас Нерукотворний являє собою канонічне зображення лику Ісуса Христа, за переказами, чудесним чином відбите на шматку матерії і передане Ним самим слузі царя Абгара V. Лик на іконі оточують образи Божої Матері Казанської, Володимирської, Смоленської і Тихвінської, розміщені на художніх рельєфах, які зображують знакові події в історії Російської держави. У ковчезі, який незмінно супроводжує ікону, знаходиться вісім часток святих покровителів: великомученика Георгія Побєдоносця, апостола Андрія Первозванного, святителя Миколи Чудотворця, преподобного Сергія Радонезького, великомучениці Варвари, апостола Петра, великомученика Пантелеймона Цілителя, а також праведного воїна Феодора Ушакова, який був командувачем Чорноморським флотом і є одним з найбільш шанованих святих на флоті.

Образ Спасителя поміщений у бронзовий оклад і має вагу близько 100 кг. Сама ікона без окладу має розміри близько 98 × 84 × 10 см.

Бічні приділи[ред. | ред. код]

Кожен з приділів присвячений святому покровителю одного з родів військ чи видів Збройних сил Росії:

Фінансування[ред. | ред. код]

Повідомлялося, що храм буде зводитися виключно на добровільні пожертви з особистих коштів військовослужбовців, членів їх сімей, а також усіх небайдужих громадян та організацій[11]. До початку лютого 2020 року було зібрано понад 3 млрд рублів пожертвувань[12], а держконткрактів було укладено на 6 млрд рублів[13]. Видання Znak.com з'ясувало, що в 2019 році фонд «Воскресіння», призначений для збору пожертв на храм, додатково до пожертв отримав 2 млрд рублів від уряду Москви і 950 млн рублів від уряду Московської області[14].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://hram.mil.ru/
  2. а б В главном храме ВС РФ совершены богослужения по случаю пятой годовщины начала антитеррористической операции в Сирии / Новости / Патриархия.ru. Патриархия.ru (рос.). Процитовано 2 жовтня 2020. 
  3. Помнить истинные уроки истории / Красная звезда : газета. — 05.02.2020.
  4. Иван Тяжлов (30 квітня 2020). Демонтирована мозаика с изображением Путина в храме Вооруженных сил. www.kommersant.ru (рос.). 
  5. Главный храм Вооруженных Сил России построят в парке «Патриот» (рос.). Телеканал Звезда. 04.09.2018. Процитовано 24 серпня 2019. 
  6. Министр обороны России проверил ход строительства ГХВС России (рос.). Департамент информации и массовых коммуникаций МО. 22.04.2020. Процитовано 22 квітня 2020. 
  7. У Московській церкві біля ікон стоять патрони, а РПЦвУ розказує про «миротворчість». Духовний фронт (укр.). 23 вересня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020. 
  8. В подмосковном парке «Патриот» будет построен главный храм Вооруженных сил России. patriarchia.ru (рос.). Официальный сайт Московского патриархата. 5 сентября 2018. Процитовано 24 серпня 2019. 
  9. На звонницу главного храма Вооружённых сил РФ установили колокола. patriarchia.ru[ru] (рос.). Официальный сайт Московского патриархата. 23 августа 2019. Процитовано 24 серпня 2019. 
  10. а б Главный храм Вооруженных сил РФ украсили центральным куполом весом в 80 тонн (рос.). Интерфакс. 15 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  11. Наталья Вальханская. Реквизиты для пожертвования на строительство Главного храма ВС РФ (рос.). Телеканал «Звезда». Процитовано 14 лютого 2020. 
  12. Андрей Аркадьев. Главный храм Вооруженных сил РФ получил статус Патриаршего собора РПЦ (рос.). Телеканал «Звезда». Процитовано 14 лютого 2020. 
  13. Сумма госзакупок на строительство главного храма Вооруженных сил в парке «Патриот» — ₽6 млрд (рос.). www.znak.com. Процитовано 14 лютого 2020. 
  14. На храм Вооруженных сил выделено ₽3 млрд из бюджета, хотя его обещали строить за пожертвования (рос.). www.znak.com. Процитовано 14 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]