Голоскове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голоскове
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Кривоозерський
Рада/громада Ониськівська сільська рада
Код КОАТУУ 4823983103
Облікова картка Голоскове́ 
Основні дані
Населення 484
Площа км²
Густота населення 484 осіб/км²
Поштовий індекс 55123
Телефонний код +380 5133
Географічні дані
Географічні координати 48°09′39″ пн. ш. 30°26′09″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 30.43583° сх. д. / 48.16083; 30.43583Координати: 48°09′39″ пн. ш. 30°26′09″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 30.43583° сх. д. / 48.16083; 30.43583
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Південний Буг
Відстань до
обласного центру
228 км
Відстань до
районного центру
27,3 км
Місцева влада
Адреса ради 55123, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, с. Ониськове, пер. Шкільний, 3, тел. 9-41-69
Сільський голова Балик Володимир Васильович
Карта
Голоскове. Карта розташування: Україна
Голоскове
Голоскове
Голоскове. Карта розташування: Миколаївська область
Голоскове
Голоскове
Мапа

Голоскóве — село в Україні, у Кривоозерському районі Миколаївської області. Населення становить 484 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ониськівська сільська рада. У селі є міст через Південний Буг, за яким село Люшнювате, Голованівський район, Кіровоградська область.

Походження назви[ред. | ред. код]

Ще за часів козацької доби через територію сучасного села, яке виходить до річки Південний Буг, проходив чумацький шлях козаків. Мостів у ті древні часи в цих краях через річку не було. Були лише примітивні пороми. Тому чумаки кричали в тумані (подавали голос, голосували), щоб їх переправили на той, чи інший бік. Так і пішла назва поселення — Голоскове.

Історія[ред. | ред. код]

У 1863 році в Голосковому була власна синагога а уже в 1889 р. синагог у містечку налічувалось уже дві. У 1909 році, після смерті Якова-Елі Шапіоро, рабином містечка Голоскове став його син — Хаім Шапіро. Уже у той період містечко мало соціально розвинену інфраструктуру, так у місті було близько 8 перукарень, низка різноманітних майстерень, куди з'їжджалися люди з усіх найближчих околиць.

У червні 1919 року у Голоскове відбувся погром, влаштований частинами Добровольчої армії, або денікинцями, які прийшли на українську землю з Півдня Росії (Кубань).

20—23 січня 1920 року у Голосковому під час Зимового походу стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[1].

У часи Голокосту[ред. | ред. код]

Під час Голокосту Голоскове підпало під румунську зону окупації. У вересні 1941 року в Голосковому був розстріляний 241 єврей. У селі досі є «братська могила» розстріляних, однак в розваленому стані, на самому єврейському кладовищі.

Досі збереглось старе єврейське кладовище на окраїні села.

Видатні уродженці[ред. | ред. код]

  • Зубицький Володимир Данилович — український композитор та виконавець (баяніст;
  • Зубицький Олександр Данилович — лікар гастроентеролог вищої категорії, лікар з народної і нетрадиційної медицини;
  • Квитко Лев Мойсейович — радянський поет українсько-єврейського походження;
  • Григор'єва Лілія Іванівна — суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України, нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

Посилання[ред. | ред. код]