Голосіївський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голосіївський ліс
Голосіївський національний природний парк 06.JPG
50°22′01″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 30.50833° сх. д. / 50.36694; 30.50833Координати: 50°22′01″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 30.50833° сх. д. / 50.36694; 30.50833
Розміщення Київ, Голосіївський район
Відкритий 1995
Площа 4521 га
Керуюча установа Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Статус національний природний парк

Голосі́ївський ліс — лісовий масив, розташований у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв.

Історія[ред.ред. код]

Голосіївський ліс — це лісовий масив переважно природного походження. Його збереженню сприяло те, що він (не пізніше 1541 року) належав Києво-Печерській лаврі і тому користувався певним «заповідним» статусом і був порівняно малозабудованим.

У 1631 році тоді ще архімандрит Києво-Печерської лаври, а пізніше — митрополит Петро Могила збудував у цьому монастирському володінні церкву на ім'я святого великомученика Йоана Сучавського, який походив з рідної йому Молдавії, а також дім для себе, розбив сад та заклав серед лісу монастир.

Під час першої світової та громадянської війн Голосіївський ліс зазнав великої шкоди: вікові дуби було вирубано на 2 км навкруги Деміївки. Зі встановленням радянської влади монастирські володіння було націоналізовано, і територія лісу почала забудовуватись.

У 19251932 роках на гребені пагорба, що заходить углиб Голосіївського лісу з північного боку, був збудований комплекс Всеукраїнської сільськогосподарської академії (тепер — Національний університет біоресурсів і природокористування України) із шести будівель у стилі українського необароко (автор — Дмитро Дяченко). Споруди Голосіївської пустині (Свято-Покровського монастиря), сформованої протягом трьох століть, використовувались як господарчі, у 19501960 роках їх було розібрано, як такі, що не мають художньої цінності. У 19902000 роки Голосіївську пустинь було відновлено і відбудовано.

Під час Другої світової війни по території Голосіївського лісу, зокрема, неподалік комплексу сільськогосподарської академії, проходила лінія оборони Києва. У серпні 1941 року німецькі війська пройшли село Хотів, хутір Феофанію і підступили до села Мишоловка та Голосіївського лісу. Регулярні війська та загони студентів-ополченців тримали оборону, і 1113 серпня німецькі війська були зупинені і відкинуті майже до попереднього рубежу укріпленого району. З тих часів збереглись окопи на гребені пагорба, що заходить у глибину лісу. Поряд у 1972 році було встановлено пам'ятний знак. Того ж року ліс був проголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

У 19551958 роках у західній частині Голосіївського лісу було збудовано комплекс Виставки досягнень народного господарства УРСР (нині Національний експоцентр України).

Наприкінці 1957 року у північній частині Голосіївського лісу було закладено Голосіївський парк, у 1964 році він названий на честь українського поета Максима Рильського (18951964), який жив поруч із парком (зокрема, у 1959 році вийшла поетична збірка Рильського під назвою «Голосіївська осінь»).

У 1979 році на території сільськогосподарської академії (на розі вулиць Героїв оборони і Генерала Родимцева) було встановлено меморіальний комплекс воїнам, полеглим у роки війни 19411945 років.

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку «Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації № 352 від 25 грудня 1995 року.

Указом Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року було утворено національний природний парк «Голосіївський» площею 4521,29 га з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України[1].

Установи на території лісу[ред.ред. код]

Крім Голосіївської пустині та навчальних корпусів і гуртожитків Національного університету біоресурсів і природокористування України у Голосіївському лісі розташовані також: Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Клінічна лікарня «Феофанія» та Національний експоцентр України. На південній околиці — Музей народної архітектури та побуту України в селі Пирогові.

Композиція лісу[ред.ред. код]

Рельєф лісу почленований, є кілька ярів.

У лісі протікає Голосіївський струмок, на якому створено низку ставів — Голосіївські (Дідорівські) стави. У східній частині лісу — низка Китаївських ставів (біля місцевості Китаїв). Також у парку є низка Оріхуватських ставків на струмку Оріхуватка.

Флора[ред.ред. код]

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

У першому деревному ярусі також зустрічаються ясен, липа, клен гостролистий, у другому — клен польовий, клен татарський, в'яз гірський (в'яз голий), модрина. У підліску ростуть ліщина, бруслина європейська, бруслина бородавчаста, калина. У дубово-грабових та грабових ділянок зустрічаються весняні багаторічники — ефемероїдів. Серед них досить поширені анемона жовтецева, ряст ущільнений, трохи менше — ряст порожнистий, фрагментарно — проліска дволиста, зубниця бульбиста.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

Як і в інших дубово-грабових лісах поблизу Києва, в Голосіївському відбувається поступове витіснення більш світлолюбних дуба та ясена тіньовитривалими породами — насамперед грабом.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Фауна[ред.ред. код]

На території Голосіївського лісу мешкають близько 30 видів ссавців, в основному дрібних: кріт європейський, мідиця звичайна, полівка європейська, вивірка лісова. У невеликій кількості трапляються їжак європейський, вуж звичайний, рясоніжка звичайна, лисиця руда, ласка, куниця кам'яна, два види вовчків (вовчок сірий та соня лісова), мишівка лісова, заєць сірий. З птахів тут зустрічаються дрізд чорний, горобець, грак, сорока, сойка, крук, дятли, крижень, плиска біла, водяна курочка.

З парнокопитних в лісі постійно мешкає тільки сарна європейська, хоча раніше тут часто відмічали тако; свиню дику і лося. З рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України — зберігся горностай, рясоніжка мала, мідянка та низка видів кажанів, у тому числі нетопир малий, вечірниця руда, вухань бурий. З регіонально рідкісних видів тут відомі борсук, полівка підземна, голуб-синяк.

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року «Про створення національного природного парку „Голосіївський“»

Джерела[ред.ред. код]