Голота Любов Василівна
Любов Василівна Голота | |
---|---|
Народилася |
31 грудня 1949 (69 років) м. Кривий Ріг |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | українка |
Діяльність | поетеса, прозаїк, публіцист |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (1972) |
Мова творів | українська |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Премії | премія Грузії імені Володимира Маяковського, премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну», Національна премія України імені Тараса Шевченка |
Любо́в Васи́лівна Голо́та (народилася 31 грудня 1949 в місті Кривий Ріг) — українська письменниця (поетеса, публіцистка, прозаїк), журналістка. Лауреатка Шевченківської премії 2008 року. Заслужена працівниця культури України.
Зміст
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Любов Голота народилася 31 грудня 1949 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в сім'ї гірників. 1972 року закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.
У Дніпропетровську працювала журналістом в обласних газетах «Зоря», «Прапор юності» та на обласному радіо.
Від 1983 року живе в Києві. Працювала у видавництвах «Молодь», «Радянський письменник». Від 1995 року — головний редактор всеукраїнського просвітянського тижневика «Слово Просвіти».
Любов Голота організувала та видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П'ята пора». Автор сценаріїв багатьох столичних масових свят і дійств.
Упорядкувала книгу «Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади.» / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011—487 сторінок, наклад 1000 примірників.
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[1]
Твори[ред. | ред. код]

- Збірки віршів:
- Книги публіцистики:
- Романи:
- Кілька книжок для дітей.
Громадська і партійна діяльність[ред. | ред. код]
Член Національної спілки письменників України від 1977 року.
Була членом КПРС (від 1979 року).
Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка.
Премії[ред. | ред. код]
- 1981 — премія Грузії імені Володимира Маяковського.
- 2001 — премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну».
- 2008 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Епізодична пам'ять».
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Шарова Є. В. Голота Любов Василівна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 447.
- Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Автори-упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — С. 52.
Посилання[ред. | ред. код]
- Письменницький довідник
- Видавництво «Факт». Любов Голота
- Інтерв'ю в передачі на Радіо Свобода
- Сторінка Фейсбук Любові Голоти
![]() |
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 31 грудня
- Народились 1949
- Випускники Дніпровського університету
- Заслужені працівники культури України
- Лауреати Шевченківської премії
- Лауреати Шевченківської премії 2008 року
- Українські прозаїки
- Українські поети
- Українські публіцисти
- Українські дитячі письменники
- Українські журналісти
- Члени КПРС
- Уродженці Кривого Рогу
- Діячі «Просвіти»
- Українські письменниці
- Лауреати літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської