Голота Любов Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любов Василівна Голота
Lubov Golota.jpg
Дата народження 31 грудня 1949(1949-12-31) (67 років)
Місце народження м. Кривий Ріг
Національність українка
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності поетеса, прозаїк, публіцист
Нагороди:
премія Грузії імені Володимира Маяковського, премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну», Національна премія України імені Тараса Шевченка

Любо́в Васи́лівна Голо́та (народилася 31 грудня 1949(19491231) в місті Кривий Ріг) — українська письменниця (поетеса, публіцистка, прозаїк), журналістка. Лауреатка Шевченківської премії 2008 року. Заслужена працівниця культури України.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Любов Голота народилася 31 грудня 1949 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в сім'ї гірників. 1972 року закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.

У Дніпропетровську працювала журналістом в обласних газетах «Зоря», «Прапор юності» та на обласному радіо.

Від 1983 року живе в Києві. Працювала у видавництвах «Молодь», «Радянський письменник». Від 1995 року — головний редактор всеукраїнського просвітянського тижневика «Слово Просвіти».

Любов Голота організувала та видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П'ята пора». Автор сценаріїв багатьох столичних масових свят і дійств.

Упорядкувала книгу «Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади.» / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011—487 сторінок, наклад 1000 примірників.

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[1]

Твори[ред.ред. код]

Обкладинка роману письменниці «Епізодична пам'ять»
  • Збірки віршів:
    • «Народжена в степах» (1976),
    • «Весняне рівнодення» (1979),
    • «Горицвіт» (1980),
    • «Вікна» (1983),
    • «Жінки і птиці» (1986),
    • «Дзеркала» (1988),
    • «На чоловічий голос» (1996),
    • «Опромінена часом» (2001).
  • Книги публіцистики:
    • «Дитя людське» (2002),
    • «Сотворіння» (2005).
  • Романи:
  • Кілька книжок для дітей.

Громадська і партійна діяльність[ред.ред. код]

Член Національної спілки письменників України від 1977 року.

Була членом КПРС (від 1979 року).

Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка.

Премії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Шарова Є. В. Голота Любов Василівна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 447.
  • Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Автори-упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — С. 52.

Посилання[ред.ред. код]


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.