Голота Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Голота Петро Іванович
Псевдоніми, криптоніми Петро Балашівський, П. Балаш
Народження 12 липня 1902(1902-07-12)
  Балашівка
Смерть 8 листопада 1949(1949-11-08) (47 років)
  Снятин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Рід діяльності журналіст
письменник
художник

Петро́ Іва́нович Голо́та (*12 липня 1902(19020712), село Балашівка, нині в складі Кропивницького — †8 листопада 1949, Снятин, нині Івано-Франківської області) — український письменник (поет, прозаїк), журналіст, художник. Справжнє прізвище — Мельник. Інші псевдоніми — Петро Балашівський, П. Балаш.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Петро Мельник народився в передмісті Єлисаветграда в бідній селянській сім'ї. Читати та писати навчився самотужки, випасаючи днями череду. Екстерном склав іспити за курс навчання в Єлисаветградській чоловічій гімназії. У 1921—1923 роках відвідував літературний семінар Валерія Брюсова в Московському університеті.

Був репресований. Звільнився з неволі перед самою війною. У роки Німецько-радянської війни деякий час працював у редакції прифронтової радіостанції «Дніпро».

Після визволення Харкова працював у газеті «Соціалістична Харківщина».

У 1944—1949 роках жив у Снятині, де працював у газеті «Ленінська правда» [1].

Належав до Спілки селянських письменників «Плуг», літературних організацій «Молодняк», ВУСПП.

Творчість[ред. | ред. код]

1921 року в Єлисаветграді 19-річний Петро дебютував збіркою віршів «Тернистий шлях до волі й освіти», в якій проявив себе як поет-трибун.

У наступних поетичних збірках Голоти «Степи — заводові» (1925), «Пісня під гармонію» (1928), «Трактор» (1931), поемі «Будні» (1928) основними темами стали соціалістичне будівництво на селі та в місті, дружба народів, пролетарська солідарність.

Голота — автор збірок нарисів «В дорозі змагань» (1925), «Трамваї у ярах» (1931), збірок повістей і оповідань «Бруд», «Аль-Кегаль» (обидві — 1929), «Дні юності» (1930), роману «Сходило сонце» (1930). Прозові твори письменника присвячено комсомольському життю молоді, її революційній діяльності, мужності в роки громадянської війни.

Писав також для дітей. До таких творів належить казка «Паротяг» (1928).

Деякі вірші Петра Голоти поклав на музику композитор Павло Сениця.

Крім літературної творчості, Петро Іванович приділяв увагу малюванню. Зокрема, він ілюстрував свої твори, оформляв декорації для театрів. А живучи в Снятині, створив близько 40 акварелей до творів Марка Черемшини. Вони зберігаються в літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини у Снятині.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міста Снятина Івано-Франківської області

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]