Голтвянський Олег Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голтвянський Олег Миколайович
 Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження 8 вересня 1980(1980-09-08) (43 роки)
Харків
Громадянство Україна
Псевдо Кесарь Люботинський, Кіт, Рагнар Миколайович, Містер Хайзенберг
Військова служба
Роки служби 2014-2015, 2016-2020, 2021-т.ч.
Приналежність Україна
Вид ЗС  ССО України Військово-морські сили
Війни / битви
Командування
Батальйон «Печерськ»
Нагороди та відзнаки
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
CMNS: Голтвянський Олег Миколайович у Вікісховищі
Див. також: Голтвянський

Олег Миколайович Голтвянський (нар. 8 вересня 1980, м. Харків, нині Україна) — український військовий та політичний діяч, активний учасник Євромайдану, та Російсько-української війни[1]. Офіцер Збройних сили України, командир батальону Печерськ. Також відомий під псевдо «Кесар Люботинський»[2][3][4].

Біографія[ред. | ред. код]

Олег Голтвянський є організатором ряду політичних акцій на території України та Росії. Найбільш резонансними з яких були марші на честь Української повстанської армії у Харкові[5][6] та Полтаві[7], марші на підтримку сім'ї Павличенко[8], на підтримку політичних в'язнів[9], а також ряду історичних і соціальних акцій[10], брав участь у нападах на представників ліворадикальних[11][12] та проросійських організацій[13], а також представників сексуальних меншин[14]. Разом з Дмитром Корчинським є організаторами проекту «Руська автономія»[7][15][16], брав активну участь в Євромайдані[17][18][19][20]. Російські СМІ вказують Голтвянського як одного з організаторів Євромайдана[21][22]. З 2014 року бере участь у війні на сході України[23][24]. Навесні 2014 року на території Російської Федерації було заарештовано 25 українських диверсантів, які згодом зізналися, що були спрямовані в Росію Голтвянським Олегом Миколайовичем[25][26][27]. З червня по грудень 2014 року виконував обов'язки командира батальйону Печерськ. З 2015 року є керівником Центру геополітичних досліджень і сучасної конфліктології[28][29][30]. З 2016 по 2020 рік проходив службу в Силах спеціальних операцій. З 2021 року командир контрдиверсійного підрозділу Морської піхоти. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну бере участь в бойових діях на території Луганської, Донецької та Харківської областей[31][32][33][34][35][36][37][38]. Разом з молодшим сержантом Олександром Гриценєй та мотросом Сергієм Сорокиним навесні 2022 року, 2 місяці утримував позицію "27 пост". Наприкінці 2022 року переведений до Одеси, на посаду командира роти РЕБ[39].

Партійна діяльність та участь у виборах[ред. | ред. код]

З 2006 по 2010 роки був депутатом Кобилякської районної ради від «Блоку Юлії Тимошенко»[40]. У 2010 році балотувався у місті Люботин Харківської області за списком партії «Батьківщина» під № 5, але депутатом не став[41]. 30 вересня 2012 року бере участь у проміжних виборах у Люботинську міську раду, але програє з розривом у 29 голосів кандидату від Партії Регіонів[42][43]. 3 2009 року очолює молодіжне крило ВО «Батьківщина» — Батьківщина молода.

Очолював право-радикальну організацію Український національний союз[44][45], на основі якої намагався у 2013 році створити політичну партію[46][47][48].

З 2015 року очолює Люботинське міське відділення партії Українське об'єднання патріотів — УКРОП. На вибори до місцевих рад 2015 балотувався в депутати за списком Українського об'єднання патріотів — УКРОП під № 1. Став депутатом Люботинської міської ради, отримавши 5.88 % голосів виборців[49][50]. У 2020 році був кандидатом в депутати Верховної Ради на проміжних виборах по 179 округу[51][52], але зняв свою кандидатуру у зв'язку з пандемією КОВІД-19[53].

У творчості[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • О. Голтвянський, О. Оглобля, О. Сізов. Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків (uk, en) // Державний інститут «УкрНДІводоканалпроект» Проект, остаточна редакція. — Київ: Мінрегіон, 2015.
  • О. Голтвянський, О. Оглобля, О. Сізов. Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) // Державний інститут «УкрНДІводоканалпроект» Проект, остаточна редакція. — Київ: Мінрегіон, 2015.
  • Голтвянський О.М. Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави / Омельчук В. В. — Київ: Видавництво ТОВ «Прометей», 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8.
  • Голтвянський О.М. Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес / Бровін О.В. — Харків, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с.
  • Голтвянський О., Кобанець Р. Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів. — Київ: Видавництво ТОВ «Прометей», 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8.
  • Голтвянський О. Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна. — Київ: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с.
  • Голтвянський О. М. Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану. — Київ, 2022. — С. 124-126. — 452 с.
  • Голтвянський О. М. Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії. — Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с.
  • Голтвянський О. М. Розвиток науки та техніки:виклики сучастного світу // Элементы фашизма в системе государственного управления России. Формы политической организации. Государство как политическая власть. — Вінниця, 2023. — С. 19-24. — 162 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 23 травня — День героїв України. lubotin-rada.gov.ua. Процитовано 18 серпня 2022.
  2. До складу «Правого спектру» входять: (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014.
  3. Voronin, Anatoly. Oleg Goltvyansky, also known as Caesar of Liubotyn. qorachius.substack.com (англ.). Процитовано 18 серпня 2022.
  4. Голтвянський Олег Миколайович (укр.). Процитовано 1 січня 2024.
  5. Благодаря кордону милиции чудом удалось избежать массового побоища в центре Харькова (фото). Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  6. ИА Оплот-инфо (15 жовтня 2012), Вопреки запрету в Харькове прошел марш УПА, процитовано 25 липня 2016
  7. а б Роман Василич (31 жовтня 2013), Россия-24:развод по-украински. Борьба за украинскую идентичность, архів оригіналу за 23 травня 2020, процитовано 25 липня 2016
  8. В Харькове фанаты и силовики устроили бойню: задержанных волокли по земле (фото,видео). www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  9. Всеукраїнська газета Сучасність і об'єктивна думка: Свободу Ігорю Гаркавенко! (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015.
  10. Обманутые агрокомбинатом “Пуща-Водица” требуют справедливости от министра АПК Николая Присяжнюка. ФОТО | николай присяжнюк агрокомбинат пуща-водица. stopotkat.net. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 25 липня 2016.
  11. Противоправная деятельность национал-экстремистов 2012 г. eajc.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 25 липня 2016.
  12. Проявления антисемитизма и ксенофобии в Украине, январь 2012 г. www.eajc.org. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 25 липня 2016.
  13. Одни «будут разгонять любыми способами», вторые — «готовят ответ». Украинский национализм VS призрак «славянского единства» в Харькове. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  14. Ксенофобия в Украине: ноябрь 2010. www.eajc.org. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 25 липня 2016.
  15. Олег Голтвянский - Вся правда об Украине. Кому выгоден раскол страны? - Игорь Станиславович Прокопенко - RuTLib.com - Ваша домашняя библиотека. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  16. УНС тренирует бойцов против ФСБ. 24 червня 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 липня 2016.
  17. BUZINA.ORG (10 грудня 2013), Киевская сечь «Специальный корреспондент» (10.12.2013 г.), архів оригіналу за 16 червня 2014, процитовано 25 липня 2016
  18. «Революция идет на спад. а я еду в харьков.посмотрим как евромайдан отрозиться на жизни». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  19. В Полтаве по дороге на Харьков пропал «боевой референт Украинского Национального Союза». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  20. За прошлые сутки найдено шестеро пропавших без вести на Евромайдане. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 25 липня 2016.
  21. Военная тайна с Игорем Прокопенко (03/03/2014) смотреть онлайн бесплатно фильм. onfilmz.net. Архів оригіналу за 10-05-2014. Процитовано 25 липня 2016.
  22. Новости, Р. И. А. (20180924T0800). Украинские националисты принимают ислам. Их привлекла одна особенность. РИА Новости (рос.). Процитовано 18 серпня 2022.
  23. Магистраль - Прихисток на перехресті доріг. magistral-uz.com.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  24. Люботинский. tribunal-today.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  25. Российские спецслужбы задержали граждан Украины, подозреваемых в подготовке терактов. Новости. Первый канал (ru-RU) , архів оригіналу за 9 серпня 2016, процитовано 25 липня 2016
  26. Украинские диверсанты: «СБУ послала нас шпионить в Россию под видом фотографов».[недоступне посилання з квітня 2019]
  27. SergiusWL. На территории России задержаны украинские диверсанты (фото). mirpolitiki.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  28. "ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СУЧАСНОЇ КОНФЛІКТОЛОГІЇ". Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
  29. Безкоштовний запит | МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. usr.minjust.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  30. Метод Рейгана або як перемогти Росію.Чи розуміє свою роль діаспора? (англ.), процитовано 18 жовтня 2022
  31. Ukrainalaissotilas kertoo Nato-aseiden jo vaikuttavan taistelukentällä – ”Ilman Euroopan aseapua emme olisi selvinneet”. KU (фін.). 21 травня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  32. You are being redirected... hojenomundomilitar.com.br. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  33. Voronin, Anatoly. Oleg Goltvyansky: talk amidst the war. qorachius.substack.com (англ.). Процитовано 18 серпня 2022.
  34. “The order will return to our land.” The interview with the Ukrainian Marines unit Commander, Oleh - UAFcoin - Ukrainian Armed Forces cryptocoin (амер.). 17 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  35. “Порядок повернеться на нашу землю”. Інтерв'ю з командиром підрозділу морської піхоти, Олегом - UAFcoin - Ukrainian Armed Forces cryptocoin (укр.). 17 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  36. Нужно защищать семью, Родину и свободу. Трибуна Новости (ru-RU) . 4 лютого 2023. Процитовано 5 липня 2023.
  37. Суровикин арестован за госизмену, генералы ВС РФ под следствием? / Утренний эфир (uk-UA) , процитовано 5 липня 2023
  38. “At any moment, a large-scale war could begin”. IGOR ABOIM (pt-PT) . 4 липня 2023. Процитовано 5 липня 2023.
  39. Командир роти РЕБ Голтвянський: Путін хай як старається, уже Одесу взяти не зможе. Shahed і ракети поки турбують, але із часом вдасться вирішити й це питання. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 1 грудня 2023.
  40. Олег Решетило: «Все це організовує група товаріщєй». Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  41. Про реєстрацію кандидатів у депутати Люботинської міської ради, включених до виборчого списку Люботинською міською організацією політичної партії ВО «Батьківщина». Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  42. Офіційний сайт Люботинської міської ради. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим,місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31 жовтня 2010 р. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  43. Матеріали за 02.10.2012 » Офіційний сайт міста Люботин. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  44. «Свободовцу» Швайке сожгли внедорожник за 300 тысяч. - 15 Декабря 2013 - САЙТ ГОРОДА БАЛАКЛЕЯ. bal.at.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 липня 2016.
  45. УКРАИНА: Узники совести - БЕЛАЯ СОЛИДАРНОСТЬ: погибшие и пленные националисты, узники совести, списки репресированных. ru.prisoners14.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  46. В Харькове создана новая националистическая партия (ru-RU) . 27 квітня 2013. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  47. У "Свободы" появится новый конкурент на националистическом поле. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  48. Андрей Бородавка (27 квітня 2013), 27.04 Новая партия Украинский национальный союз Голтвянский, процитовано 26 липня 2016
  49. Вибори 2015 » Офіційний сайт міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  50. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 14 липня 2016.
  51. Shelemba, M. M.; Shelemba, M. M. (9 квітня 2018). Партійна конкуренція на виборах до Закарпатської обласної ради: емпіричний аналіз. Науково-теоретичний альманах "Грані". Т. 21, № 2. с. 134—140. doi:10.15421/171827. ISSN 2413-8738. Процитовано 26 лютого 2020.
  52. ЦИК завершил регистрацию кандидатов на довыборах в Раду в 179 округе. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2022.
  53. Кандидат в ВР по 179 округу в Харьковской области Голтвянский снялся с выборов из-за коронавируса. gordonua.com. Процитовано 21 серпня 2022.
  54. УКРАИНА. МАЙДАН. ПЕРЕМОГА — документальный фильм, 2014.
  55. Украина. Майдан. Перемога | глава четвёртая: Небесная сотня и снайперы. Архів оригіналу за 1 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]