Голубкіна Ганна Семенівна

Голубкіна Ганна Семенівна
Народилася	16 (28) січня 1864 Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія
Померла	7 вересня 1927(1927-09-07)[…] (63 роки) Зарайськ, Рязанська губернія, РСФРР, СРСР
Поховання	Зарайськ
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1894), Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895) і Академія Колароссі (1897)
Вчителі	Волнухін Сергій Михайлович, Іванов Сергій Івановичd, Беклемішев Володимир Олександрович і Філіппо Колароссиd
Знання мов	російська
Заклад	Пречистенські робітничі курсиd і Вищі художньо-технічні майстерні
Роки активності	1895 — 1927
Напрямок	імпресіонізм
Magnum opus	Плавець
Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Семенівна Голу́бкіна (28 січня 1864, Зарайськ — 7 вересня 1927, Зарайськ) — російська скульпторка і педагог; член Московського товариства любителів мистецтв з 1898 року, Московського товариства художників з 1906 року і Товариства російських скульпторів.

Біографія

Народилася 16 [28] січня 1864(18640128) року в місті Зарайську (нині Московська область, Російська Федерація) у міщанській старовірській сім'ї. У 1889—1890 роках навчалась у Класах витончених мистецтв архітектора Анатолія Гунста у Москві, була ученицею Сергія Волнухіна; у 1891—1994 роках — у Московському училищі живопису, ліплення та архітектури у Сергія Іванова; у 1894—1895 роках — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв у Володимира Беклемішева та у 1895—1896 роках в Академії Колароссі в Парижі. Протягом 1897—1898 років самостійно працювала в Парижі, користувалася порадами французького скульптора Огюста Родена.

У 1901—1903 викладала скульптуру в класах живопису і скульптури, організованих разом із Миколою Ульяновим у Комерційному училищі імені цесаревича Олексія в Москві. Протягом 1903—1904 років вивчала в Парижі техніку роботи в мармурі, відвідала Лондон. Входила до гуртка російських художників у Парижі «Монпарнас», експонувала свої роботи в Осінньому салоні.

У 1904—1907 роках брала участь у революційному русі в Росії (зберігала і поширювала друковані видання Московського комітету РСДРП, у 1905 році організувала явочну квартиру і госпіталь для поранених дружинників). Двічі (у 1905 і 1907 роках) була притягнута до суду, проте обидва рази визнана психічно хворою і відпущена на волю.

У 1913—1916 керувала скульптурним відділенням на Пречистенських робітничих курсах в Москві та у 1918—1922 роках — у Вищих художньо-технічних майстернях. Протягом 1910—1927 років мешкала і працювала в Москві в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12.

Померла 7 вересня 1927 в Зарайську, де і похована на міському кладовищі. У 1961 році на могилі встановлений надгробний пам'ятник роботи скульптора Катерини Бєлашової.

Творчість

Працювала у галузях станкової (створювала портрети, композиції) і декоративної скульптури, використовувала гіпс, дерево, мармур, бронзу. Серед її ранніх творів:

• «П. С. Голубкін» (дід скульпторки — глина, 1892, зібрання В. Н. Голубкіної, Москва; гіпс — Рязанський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Учитель П. С. Проселков» (гіпс, 1894, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
• «Залізний» (гіпс, 1897, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Професор Едуард-Жерар Бальбіані» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Старість» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; повторення — Казахська художня галерея, бронза — Державний Російський музей);
• «Е. Я. Голубкіна» (мати скульпторки, гіпс, 1898, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Третьяковська галерея);
• «Художник Василь Переплетчиков» (гіпс тонований, 1899, Рязанський обласний художній музей; бронза, 1899, Державний Російський музей);
• «Робітник» (гіпс, 1900, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
• «Михайло Лермонтов» (бронза, 1900, санаторій «Мцирі», платформа Фірсановська Московської області; повторення — Третьяковська галерея; гіпсові відливи — Державний Російський музей, Рязанський обласний художній музей, Самарський обласний художній музей та інші);
• «Хвиля»/«Плавець» (барельєф над входом до Московського художнього театру, гіпс, 1901);
• «Сава Морозов» (гіпс, 1902, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Лисичка» (мармур, 1902, Смоленський обласний музей образотворчого і прикладного мистецтв);
• «Крокуюча людина» (гіпс, 1903, Державний Російський музей);
• «Мар'я» (гіпс тонований, 1903, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея, Іркутський обласний художній музей);
• «Ізергіль» (гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Музеї О. М. Горького у Москві)
• «Анатолій Гунст» (гіпс тонований, 1904, Третьяковська галерея);
• «Купина» (група, гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей).

• 
  «Е. Я. Голубкіна»
• 
  «Художник Василь Переплетчиков»
• 
  «Михайло Лермонтов»
• 
  «Хвиля»
• 
  «Мар'я»
• 
  «Анатолій Гунст»

Авторка першого в Росії погруддя Карла Маркса (гіпс тонований, 1905, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музеї Карла Маркса і Фрідріха Енгельса в Москві; численні гіпсові відливи у низці музеїв колишнього СРСР). У наступні роки виконала роботи:

• «Лідія Сидорова» (гіпс, 1906, Державний Російський музей; мармур, 1906, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Андрій Бєлий» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Іван Непомнящий» (гіпс, 1908, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Державний Російський музей);
• «Олексій Толстой» (гіпс, 1911, зібрання В. М. Голубкіної; дерево, 1911, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей, Національний музей «Київська картинна галерея» та інші);
• «Олексій Ремізов» (дерево, 1911, Третьяковська галерея);
• «Н. А. Шахов» (гіпс, 1913, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Дівчинка»/«Т. В. Росинська» (мармур, 1913, Державний Російський музей);
• «Солдат» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Полонені» (мармур, 1908, Державний Російський музей);
• «Раб» (дерево, 1909, Державний Російський музей);
• «Робітник» (сидяча фігура, етюд — гіпс 1909, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
• «Дитина» (мармур, 1909, Третьяковська галерея);
• «Людина» (дерево, 1910, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Дві» (мармур, 1910, Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Вдалині музика і вогні» (горельєф — мармур, 1910, Державний Російський музей);
• «Стара» (мармур, 1911, Третьяковська галерея);
• «Сидячий» (гіпс, 1912, Державний Російський музей; бронза — Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Євфимія Носова» (мармур, 1912, Державний Російський музей);
• «Володимир Ерн» (дерево, 1912, Третьяковська галерея);
• «Сплячі» (мармур, 1912, Державний Російський музей).

• 
  «Лідія Сидорова»
• 
  «Андрій Бєлий»
• 
  «Олексій Толстой»
• 
  «Олексій Ремізов»
• 
  «Полонені»
• 
  «Євфимія Носова»
• 
  «Володимир Ерн»

«Тетяна Іванова»

«Лев Толстой»

Після Жовтневої революції працювала над скульптурою малих форм (камеї — морська раковина, слонова кістка, 1920—1923), створила проєкт пам'ятника Олександру Островському для Москви (гіпс, 1923, Державний Російський музей і Театральний музей імені Бахрушина; бронза — Третьяковська галерея), композицію «Берізка» (гіпс, 1927, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей), портрети:

• «Тетяна Іванова» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Г. І. Савинський» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «І. І. Бедняков» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Володимир Чертков» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; дерево, 1926, Музей Льва Толстого у Москві; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
• «Лев Толстой» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музей Льва Толстого у Москві в Москві і Пермська художня галерея).

Брала участь на виставках з 1893 року (Московського училища живопису, скульптури та зодчества, Спілки російських художників, «Світ мистецтва» та інших). Її твори експонувалися на зарубіжних виставках у Парижі у 1899, 1948 роках, Римі у 1911 році, Мальме у 1914 році, Нью-Йорку в 1924 році, Варшаві у 1964 році. Персональні виставки її робіт відбулися в 1914, 1935, 1944, 1964 у Москві, у 1964 році в Рязані, 1971 році Москві і Ленінграді, а також за кордоном у Варшаві у 1964 році, Парижі у 1971 році.

Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора», яка вийшла у 1923 році невеликим накладом.

Вшанування

• У 1932 році у Москві, в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12, де мешкала і працювала скульпторка, відкритий Музей-майстерня (філія Третьяковської галереї). У 1955 році на ньому встановлена мармурова меморіальна дошка роботи скульптора Катерини Бєлашової;
• У 1937 році вугільний портрет скульпторки виконав художник Микола Ульянов;
• У Зарайську знаходиться музей Ганни Голубкіної, відкритий в її будинку. У 1999 році в музеї їй встановлено пам'ятник роботи скульптора Юрія Іванова;
• У 1964 році 100-річчю від дня народження скульпторки Пошта СРСР присвятила поштову марку вартістю 4 копійки з її портретом та зображенням скульптури Льва Толстого її роботи;
• У 1985 році в її честь названий кратер Голубкіна на Венері.

Музей-майстерня в Москві.	Будинок-музей у Зарайську.	Поштова марка.	Тематичний конверт.	Кратер на Венері.

Література

• Голубкіна Ганна Семенівна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 484.;
• Голубкина Анна Семеновна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Голубкина, Анна Семеновна // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 663. (рос.);
• Голубкина, Анна Семеновна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 88—89. (рос.)
• Голубкіна Ганна Семенівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Голубкина Анна Семеновна // Москва. Энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1980. — С. 209. (рос.);
• Голубкина Анна Семеновна // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 173—174. (рос.)