Голубченко Анатолій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Костянтинович Голубченко
Анатолій Костянтинович Голубченко
Анатолій Голубченко у 2007 році

Голова Київської міської державної адміністрації (т. в. о.)
Час на посаді:
14 грудня 2013 — 25 січня 2014
ПопередникОлександр Попов
НаступникВолодимир Макеєнко

Час на посаді:
8 серпня 1997 — 14 січня 1999
ПопередникВасиль Дурдинець
НаступникВолодимир Куратченко

Міністр промисловості України
Час на посаді:
жовтень 1992 — липень 1995
ПопередникМихайло Павловський
НаступникВалерій Мазур

Народився6 червня 1950(1950-06-06) (68 років)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяПартія регіонів
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Державна премія України в галузі науки і техніки
ПідписAnatolii Holubchenko Signature 2014.png

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Анато́лій Костянти́нович Голу́бченко (нар. 6 червня 1950, Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український державний та політичний діяч, кандидат технічних наук. Тимчасово виконуючий обов'язки голови Київської міської державної адміністрації (14.12.2013–25.01.2014)

Член Партії регіонів, голова її Київської міської організації.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1950 у Жданові (нині Маріуполь), Донецька область.

У 1972 закінчив Жданівський металургійний інститут і пішов працювати на металургійному комбінаті ім. Ілліча (ММК ім. Ілліча) вальцівником.

Повернувшись з служби в армії 1974 року, знову прийшов на ММК, де працював до 1986 року спочатку вальцівником, потім начальником зміни, і начальником цеху.

У 1986 році переводиться у Дніпропетровськ, де рік працює головним прокатчиком відділу нової техніки і технологій Міністерства чорної металургії УРСР.

У 1987-1991 роках — заступник генерального директора комбінату «Запоріжсталь».

У 1991 переїздить до Києва, де працює спочатку першим заступником голови Держкомітету України з металургійної промисловості, потім заступником міністра промисловості та міністром промисловості України.

У 1994 році обирається до Верховної Ради ІІ скликання (за виборчим округом у Бердянську). Член комісії Верховної Ради з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.

У серпні 1997 року Валерій Пустовойтенко призначає його першим віце-прем'єром у своєму уряді. Після відставки уряду Пустовойтенка у грудні 1999 року, призначений першим заступником голови Фонду Держмайна України (ФДМУ).

У 1999-2001 роках науковий консультант ВАТ «Стаханівський завод феросплавів», 2002-2006 роках голова наглядової ради ВАТ «Укрелектроапарат» у Хмельницькому.

У серпні 2006 року зайняв посаду першого заступника Київського міського голови Леоніда Черновецького. Курирує роботу основних відділів: палива, енергетики та енергозбереження; з питань надзвичайних ситуацій; у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС; з питань захисту прав споживачів; праці та зайнятості.

У грудні 2013 — січні 2014 року тимчасово виконував обов'язки голови Київської міської державної адміністрації (КМДА)[1][2][3].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади».
  2. Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про звільнення О. Попова з посади голови Київської міської державної адміністрації».
  3. Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про призначення В. Макеєнка головою Київської міської державної адміністрації».
  4. Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 435/2012 «Про відзначення державними нагородами України».
  5. Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України».
  6. Указ Президента України від 5 грудня 2008 року № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України».
  7. Указ Президента України від 13 листопада 1998 року № 1242/98 «Про відзначення нагородами України».
  8. Указ Президента України від 17 липня 1995 року № 618/95 «Про присвоєння почесних звань України».
  9. Указ Президента України від 28 грудня 1994 року № 810/94 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1994 року».

Посилання[ред. | ред. код]