Голубченко Анатолій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Костянтинович Голубченко
Анатолій Костянтинович Голубченко
Анатолій Костянтинович Голубченко
Анатолій Голубченко у 2007 році
Голова Київської міської державної адміністрації (т. в. о.)
14 грудня 2013 — 25 січня 2014
Попередник Олександр Попов
Наступник Володимир Макеєнко
9-й Перший віце-прем'єр-міністр України
8 серпня 1997 — 14 січня 1999
Попередник Василь Дурдинець
Наступник Володимир Куратченко
Міністр промисловості України
жовтень 1992 — липень 1995
Попередник Михайло Павловський
Наступник Валерій Мазур
Народився 6 червня 1950(1950-06-06) (73 роки)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Політична партія КПРС, Партія регіонів
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Підпис

Анато́лій Костянти́нович Голу́бченко (нар. 6 червня 1950, Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український державний та політичний діяч, кандидат технічних наук. Тимчасовий виконувач обов'язків голови Київської міської державної адміністрації (14.12.2013–25.01.2014)

Член Партії регіонів, голова її Київської міської організації.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1950 у Жданові (нині Маріуполь), Донецька область.

У 1972 закінчив Жданівський металургійний інститут і пішов працювати на металургійному комбінаті ім. Ілліча (ММК ім. Ілліча) вальцівником.

Повернувшись з служби в армії 1974 року, знову прийшов на ММК, де працював до 1986 року спочатку вальцівником, потім начальником зміни, і начальником цеху.

У 1986 році переводиться у Дніпропетровськ, де рік працює головним прокатчиком відділу нової техніки і технологій Міністерства чорної металургії УРСР.

У 1987–1991 роках — заступник генерального директора комбінату «Запоріжсталь».

У 1991 переїздить до Києва, де працює спочатку першим заступником голови Держкомітету України з металургійної промисловості, потім заступником міністра промисловості та міністром промисловості України.

У 1994 році обирається до Верховної Ради ІІ скликання (за виборчим округом у Бердянську). Член комісії Верховної Ради з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.

У серпні 1997 року Валерій Пустовойтенко призначає його першим віце-прем'єром у своєму уряді. Після відставки уряду Пустовойтенка у грудні 1999 року, призначений першим заступником голови Фонду Держмайна України (ФДМУ).

У 1999–2001 роках науковий консультант ВАТ «Стаханівський завод феросплавів», 2002–2006 роках голова наглядової ради ВАТ «Укрелектроапарат» у Хмельницькому.

У серпні 2006 року зайняв посаду першого заступника Київського міського голови Леоніда Черновецького. Курирує роботу основних відділів: палива, енергетики та енергозбереження; з питань надзвичайних ситуацій; у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС; з питань захисту прав споживачів; праці та зайнятості.

У грудні 2013 — січні 2014 року тимчасово виконував обов'язки голови Київської міської державної адміністрації (КМДА)[1][2][3].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
  2. Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про звільнення О. Попова з посади голови Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
  3. Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про призначення В. Макеєнка головою Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 435/2012 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  6. Указ Президента України від 5 грудня 2008 року № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України». [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  7. Указ Президента України від 13 листопада 1998 року № 1242/98 «Про відзначення нагородами України». [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
  8. Указ Президента України від 17 липня 1995 року № 618/95 «Про присвоєння почесних звань України». [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
  9. Указ Президента України від 28 грудня 1994 року № 810/94 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1994 року». [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]