Голуб рожевошиїй
Голуб рожевошиїй | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рожевошиїй голуб (Коста-Рика)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Patagioenas cayennensis (Bonnaterre, 1792) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Columba cayennensis Bonnaterre, 1792 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́луб рожевошиїй[2] (Patagioenas cayennensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Довжина птаха становить 30-32 см, вага 230-250 г. У самців голова, груди і верхня частина тіла тьмяно-пурпурово-рожеві, потилиця має мідний відблиск, горло біле. Нижня частина спини і хвіс темно-сірі, нижня частина тіла блідо-сіра. Дзьоб чорний, очі, кільця навколо очей і лапи червоні. Самиці мають дещо тьмяніше забарвлення. молоді птахи мають тьмяне, сірувато-коричневе забарвлення. У представників підвиду P. c. andersoni нижня частина тіла біла.
Виділяють сім підвидів:[3]
- P. c. pallidicrissa (Chubb, C, 1910) — від південно-східної Мексики до північної Колумбії;
- P. c. occidentalis (Stolzmann, 1926) — захід Колумбії і Еквадору;
- P. c. tamboensis (Conover, 1938) — захід центральної Колумбії;
- P. c. andersoni (Cory, 1915) — від південного сходу Колумбії і сходу Еквадору до Венесуели і півночі Бразилії;
- P. c. tobagensis (Cory, 1915) — Тринідад і Тобаго;
- P. c. cayennensis (Bonnaterre, 1792) — Гвіана;
- P. c. sylvestris (Vieillot, 1818) — від східної і південної Бразилії до Парагваю і північної Аргентини.
Рожевошиї голуби поширені від Мексики до північної Аргентини. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, в чагарникових заростях, рідколіссях і саванах. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться насінням і ягодами.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas cayennensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |