Гольденвейзер Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гольденвейзер Олександр Борисович
Гольденвейзер.jpg
Народився 10 березня 1875(1875-03-10)[1][2][3][4]
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія[1]
Помер 26 листопада 1961(1961-11-26)[5][3][4] (86 років)
Москва, РРФСР, СРСР[5]
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність піаніст, композитор, музичний педагог[d], викладач університету, адвокат і юрист
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчителі Pavel Pabst[d]
Відомі студенти Oxana Yablonskaya[d]
Нагороди
Сталінська премія Орден Леніна Народний артист СРСР Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Народний артист РРФСР

Олександр Борисович Гольденвейзер (10 березня 1875, Кишинів  — 26 листопада 1961, селище Миколіна Гора Одинцовський район, Московська область) — радянський піаніст, педагог, композитор, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1940), Народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1947).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Кишиневі в родині адвоката Бориса Соломоновича Гольденвейзера.

Закінчив в 1895 році Московську консерваторію по класу фортепіано П. А. Пабста (раніше займався в А. І. Зілоті), в 1897 році по класу композиції М. М. Іпполітова-Іванова. Учився також композиції в А. С. Аренського й контрапункту в С. І. Танєєва.

Працював учителем музики при московському сирітському інституті Імператора Миколи І. В 1907 році виступав у складі Московського тріо, заміняючи піаніста Давида Шора.

В 1906—1961 роках — професор Московської консерваторії по класу фортепіано.

В 1936—1939 роках — завідувач кафедрою фортепіано, в 1918—1922 й 1932—1939 роках заступник директора (проректор), в 1922—1924 й 1939—1942 роках — директор (ректор) Московської консерваторії.

Творець однієї з найбільших радянських піаністичних шкіл. Серед учнів Гольденвейзера: С. Є. Фейнберг, Т. П. Ніколаєва, Г. Р. Гінзбург, Д. Б. Кабалевський, Д. А. Башкіров, Л. Н. Берман, Р. В. Тамаркіна та інші.

Автор трьох опер («Бенкет під час чуми» (за О. С. Пушкіним), «Співці», «Весняні води» (за І. С. Тургенєвим), кантати «Світло Жовтня», камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, романсів (усього понад 40 музичних творів). Автор ряду критичних статей, мемуарів.

Похований на Ваганьковському цвинтарі.

Література[ред.ред. код]

  • Ямпольский И. М. Гольденвейзер Александр Борисович// Большая Советская Энциклопедия
  • Николаев А. Исполнительские и педагогические принципы А. Б. Гольденвейзера// Мастера советской пианистической школы, М., 1954
  • Гольденвейзер А. Б. Статьи, материалы, воспоминания М., 1969.

Примітки[ред.ред. код]