Гольдін Павло Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Євгенович Гольдін
Народився 4 грудня 1978(1978-12-04) (45 років)
Країна Україна Україна
Діяльність зоолог
Alma mater Таврійський національний університет
Галузь зоологія, палеонтологія, екологія, морфологія, еволюційна біологія, порівняльна анатомія, теріологія, морська біологія
Заклад Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник М. В. Юрахно
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Gol'din».

Павло Євгенович Гольдін (нар. 4 грудня 1978(19781204)) — український зоолог, палеонтолог, еколог і поет, фахівець з сучасних і викопних морських ссавців, професор (2023), доктор біологічних наук (2021), провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Автор понад 70 наукових праць, більшість з яких опублікована у провідних міжнародних виданнях, зокрема таких як «Nature Communications», «Current Biology», «Biological Journal of the Linnean Society», «Journal of Paleontology» тощо, а також трьох поетичних збірок (2006, 2009, 2012). Описав 4 нових для науки види і декілька надвидових таксонів викопних вимерлих китів.

Станом на 2024 рік має одні з найвищих наукометричних показників серед зоологів і палеонтологів України[1]: індекс Гірша 14 у Scopus (485 цитувань, 48 документів)[2] і 17 у Google Scholar (888 цитувань)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Протягом 1995—2000 років навчався на кафедрі зоології Таврійського університету (Крим), у 2000—2003 роках навчався в аспірантурі там само і згодом працював на цій же кафедрі. 2006 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Постембріональний ріст морської свині Phocoena phocoena relicta Abel, 1905 в Азовському та Чорному морях» (науковий керівник М. В. Юрахно). У 2013 році здобув звання доцента. У 2014 році залишив Крим і переїхав до Києва, де відтоді працює в Інституті зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Захистив докторську дисертацію 6 квітня 2021 року на тему «Гетерохронії в еволюції китоподібних» (спеціальність — зоологія, науковий консультант І. І. Дзеверін) і отримав відповідний ступінь 29 червня того ж року[4][5]. У серпні 2023 року отримав звання професора[6].

Тематика досліджень[ред. | ред. код]

З початку кар'єри більшість праць П. Гольдіна присвячена вивченню різноманітних аспектів біології морської свині та в меншій мірі афаліни Чорного та Азовського морів. З 2012 року значна частина праць дослідника присвячена також вивченню викопних китоподібних з Криму та інших регіонів.

Висвітлення діяльності у ЗМІ[ред. | ред. код]

Багаторазово давав інтерв'ю та експертні коментарі різноманітним ЗМІ, переважно щодо морських ссавців Криму і екологічного стану морських і прибережних районів півострова, зокрема щодо негативних наслідків будівництва Керченського мосту.[7][8][9][10][11][12][13][14][15] Читав науково-популярні лекції про китів і дельфінів у передачі «Суспільний університет» на телеканалі «UA: Перший»[16][17][18][19].

Керівництво дисертаційними роботами[ред. | ред. код]

Під керівництвом Павла Гольдіна захищено 3 дисертації на здобуття ступеня кандидата наук (доктора філософії):

Найважливіші наукові праці[ред. | ред. код]

Науково-популярні публікації[ред. | ред. код]

Описані таксони[ред. | ред. код]

Види[ред. | ред. код]

Роди[ред. | ред. код]

Родини[ред. | ред. код]

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бібліометрика української науки — Zoology (Scopus).
  2. Scopus — Gol'din, Pavel — Author profile preview.
  3. Google Scholar — Pavel Gol'din.
  4. Автореферат докторської П. Є. Гольдіна (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  5. Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 29.06.2021 № 735. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  6. МОН — Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства № 1035, від 23 серпня 2023 р.
  7. В Крыму сегодня мастодонты мельчают, а крысы растут, — Павел Гольдин (інтерв'ю журналу Фокус 19.07.16). Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  8. Браконьєрство чи Керченський міст? Від чого гинуть чорноморські дельфіни (Крим. Реалії, 13.07.2017). Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  9. Природная экосистема острова Тузла уничтожена, — эколог Павел Гольдин (Громадське радіо, 12.06.2016)
  10. Через будівництво Керченського моста та військові навчання РФ біля Криму масово гинуть дельфіни — зоолог (5 канал, 12.07.2017). Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  11. На узбережжя Чорного моря масово викидаються дельфіни (expres.ua, 22.05.2017). Архів оригіналу за 05.09.2017. Процитовано 03.09.2017.
  12. Росіяни в Криму почали вбивати дельфінів — вчений (gazeta.ua, 12.07.2017). Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  13. Екологи України і Росії б'ють на сполох: масово гинуть дельфіни Чорного моря (Радіо Свобода, 25.05.2012). Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  14. Бойові дельфіни, загибель лінкора «Новороссийск», підводні диверсанти і песик Патрон (Українська Правда, 19.05.2022). Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  15. How the war in Ukraine is killing marine mammals (BBC, 05.01.2023). Процитовано 5 січня 2023.
  16. Лекція П. Гольдіна «Кити з прадавніх часів і до наших днів» у програмі «Суспільний університет» на «UA: Перший». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 4 вересня 2017.
  17. Лекція П. Гольдіна «Дельфіни — люди моря?» у програмі «Суспільний університет» на «UA: Перший». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 4 вересня 2017.
  18. НАН Уркаїни — Вусаті кити, про лекцію П. Гольдіна на «UA: Перший». Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
  19. НАН Уркаїни — Що ми знаємо про дельфінів, про лекцію П. Гольдіна на «UA: Перший». Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.

Посилання та джерела[ред. | ред. код]