Голєнищев Володимир Семенович

Володимир Семенович Голєнищев
рос. Владимир Голенищев
Володимир Голєнищев Володимир Голєнищев
Ім'я при народженні	рос. Владимир Семёнович Голенищев
Народився	17 (29) січня 1856 Петербург
Помер	5 серпня 1947(1947-08-05) (91 рік) Ніцца
Поховання	Російський цвинтар Кокад
Країна	Російська імперія  Франція
Діяльність	єгиптолог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	історія
Заклад	Каїрський університет
Відомий завдяки:	перший російський єгиптолог

Володимир Семенович Голєнищев (17 (29) січня 1856, Санкт-Петербург — 5 серпня 1947(1947-08-05), Ніцца) — перший російський єгиптолог.

Поряд з Борисом Тураєвим, Володимир був одним із засновників і найбільш визнаних авторитетів шкіл єгиптології і ассиріології в Росії та світі, один із засновників каїрської єгиптологічної школи. Володів 13 мовами.

Походження

Народився у родині багатого купця і здобув чудову освіту. Освіту здобув у Санкт-Петербурзькому університеті. Стародавнім Єгиптом ж він захопився ще в юнацькі роки. У 14-річному віці Володимир Семенович придбав свій перший давньоєгипетський пам'ятник, що поклав початок його знаменитої колекції.

Професійна діяльність

У 1870 Володимир Голєнищев був зарахований на службу в Ермітаж. Тут він почав роботу з каталогізації, реставрації і дослідження староєгипетських пам'яток. До нього цим ніхто не займався, і ніхто точно не знав, що ж з єгипетських старожитностей зберігалося в Ермітажі. Саме тут, в Ермітажі Володимир Семенович зробив відкриття, що прославило його як єгиптолога. Він знайшов прекрасний папірус з ієратичного письменами. У результаті своїх досліджень він з'ясував, що папірус складається з двох літературних творів. Назвав він цю знахідку «Папірус № 1 Санкт-Петербурга». Папірус цей містив «Повчання царя синові Мерікара» (зараз — папірус, Ермітаж, 1116A) і «Пророцтво Неферті» (папірус, Ермітаж, 1116B), які ввійшли у список найвідоміших творів Стародавнього Єгипту.

У 1881 році Володимир Семенович зробив ще одне приголомшливе відкриття масштабу світової єгиптології. Він відкрив ще один чудово зберігся папірус. Папірус цей датувався епохою Середнього царства і містив текст, який згодом отримав назву «Казка про потерпілого аварію корабля» (нині — папірус, Ермітаж, 1115).

У 1884—1885 Голєнищев проводив свої епіграфічні дослідження в Ваді-Хаммамата, які сам же і фінансував, а після опублікував їхні результати.

Протягом наступних 25 років він зробив більше 60 поїздок до Єгипту і зібрав колекцію з більш ніж 6000 єгипетських пам'яток, серед яких найвідоміші:

• Московський математичний папірус
• Папірус із записом «Подорожі Уну-Амона»
• Фаюмские портрети.

Передача колекції

Поступово становище фінансових справ Голєнищева погіршувався, і йому довелося думати про те, щоб продати свою багатющу колекцію. Відразу ж посипалися пропозиції від різних іноземних музеїв. Однак, Володимир Семенович, будучи патріотом, вирішив, що колекція повинна залишитися в Росії.

У 1909, завдяки зусиллям Бориса Тураєва, Івана Цвєтаєва та інших представників інтелігенції, Дума погодилася придбати колекцію на виплат в розореного до того моменту Голєнищева. Колекція потрапила в державну власність у 1912, якраз до відкриття нового Музею витончених мистецтв.

За кордоном

З 1910 Голєнищев через хворобу дружини переїжджає і залишається на постійне місце проживання за кордон — у південні країни. Спочатку він оселився в Ніцці, а з 1915, на запрошення переїжджає до Єгипту. Тут він заснував кафедру єгиптології в Каїрському університеті, яку очолював з 1924 по 1929 рік. У Єгипетському музеї в Каїрі він систематизував збори ієратичних папірусів в «Зведений каталог Каїрського музею».

Помер у Ніцці в 1947 у віці 90 років, похований на російському цвинтарі Кокад.

Джерела

• Б. Тураев. Голенищев, Владимир Семенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IX. — С. 42—43. (рос. дореф.)
• Выдающийся русский востоковед В. С. Голенищев и история приобретения его коллекции в Музей изящных искусств. — М., 1987. (Из архива ГМИИ. Вып. 3).(рос.)
• Древний Египет / Сборник статей. — М., 1960.(рос.)
• Струве В. В., В. С. Голенищев, один из славных питомцев нашего университета. // Очерки по истории Ленинградского университета. — Л., 1963. I. С.68—71.(рос.)
• Струве В. В., Значение В. С. Голенищева для египтологии. // Очерки по истории русского востоковедения. — М., 1960. Вып.3.(рос.)
• Тураев Б. А., Русская наука о Древнем Востоке до 1917 года. — Л., 1927.(рос.)
• Густерин П. В., Египетский музей. История создания // Мир музея. 2011, № 6.(рос.)

Посилання

• Берлев О. Д. Становление египтологии // История отечественного востоковедения до середины XIX в. [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.], М., 1990. — С.229—237.(рос.)
• Берлев О. Д. Египтология // История отечественного востоковедения с середины XIX в. до 1917 г. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], М., 1997. — С.434—459.(рос.)
• Большаков А. О. Голенищев и мы [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]. // ВДИ. 2006. 4. — С.173—180.(рос.)
• Головина В. А. В. С. Голенищев: основные вехи биографии [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]. // ВДИ. 2006. 4. — С.170—173.(рос.)
• Сидлин М., Бессмертие Египта и Госдумы (История приобретения коллекции В. С. Голенищева) [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Солкин В. В., Памяти Владимира Семеновича Голенищева — подробный очерк об ученом с сайта Ассоциации по изучению Древнего Египта «МААТ» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Библиография трудов В. С. Голенищева [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)