Голіцинська Олена Гнатівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голіцинська Олена Гнатівна
Олена Гнатівна Рокитянська
ОленаГоліцинська.jpg
Інші імена Лєна Голи́цинська, Брилинська
Народилася 29 грудня 1899(1899-12-29)
Ізюм, Харківщина
Померла 25 березня 1978(1978-03-25) (78 років)
Ірвінґтон, Нью-Джерсі, США
Діяльність театральна актриса
Відома актриса Театру Української бесіди у Львові, Молодого театру у Києві
Alma mater Музично-драматична школа М. Лисенка
Фундуклеївська жіноча гімназія
Мати Г. Борисоглібська
Родичі С. Горст, сестра
В. Калин, племінниця
Чоловік Є. Голіцинський
Є. Брилинський

Оле́на Гна́тівна Голіци́нська (дівоч. Рокитянська, нар. 29 грудня 1899, Ізюм, Харківщина — † 25 березня 1978, Ірвінгтон, Нью-Джерсі, США) — українська театральна актриса. Дочка Ганни Борисоглібської.

Життєпис[ред.ред. код]

Свої дитячі роки провела в Петрограді, а згодом у Києві, де виховувалась в пансіоні графині Левашової.

Ще малою дитиною бувала в Театрі Миколи Садовського, де на сцені виступала її мати. Під випливом побаченого в театрі вона разом зі своїми шкільними товаришами влаштовувала імпровізовані українські вистави, за що її ледве не вигнали з українофобного пансіонату.

В сімнадцятирічному віці закінчила Фундуклеївську гімназію, після чого поїхала в Одесу, мріючи про сцену і артистичну славу.[1]

Закінчила Київську музично-драматичну школу М. Лисенка.

1918 — актриса Молодого театру Леся Курбаса у Києві.

1920—1923 — працює у Театрі товариства «Українська Бесіда» у Львові.

1941—1944 — виступає у Львівському оперному театрі.

Як гість виступала на сцені «Березоля» на запрошення Леся Курбаса (1927)[2], Українського народного театру ім. І. Тобілевича (1930) і Театру ім. І. Котляревського у Львові (1938).

«В її репертуарі — героїчні ролі, зокрема у п'єсах В. Винниченка, Г. Ібсена, Ж.-Б. Мольєра. Також грала в класичних оперетах Й. Штраусса і Ф. Легара».[3]

Емігрувала до США. Понад двадцять років боролась з недугами, майже забута своїми прихильниками. «Єдина невідступна розрадниця» племінниця Валя Калин полегшувала болісні дні своїй рідній тітці і колишній опікунці.[4]

Пішла з життя в м. Ірвінгтон 25 березня 1978 року. Похована на цвинтарі св. Духа St. Betlehem у місті Істон, штат Пенсильванія.

Особисте життя[ред.ред. код]

За першим шлюбом була одружена з Є. Голіцинським, українським дипломатом, очільником дипломатичної місії УНР у США, в Естонії та Латвії. У ролі весільного боярина Олену привів до Троїцької церкви в Києві для вінчання з Євгеном Голіцинським сам Лесь Курбас.[4]

За другим шлюбом — дружина інженера Є. Брилинського, викладача і господаря ліцейного маєтку.[5]

Ролі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]