Голіцин Василь Васильович
| Голіцин Василь Васильович | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1682 — 1689 | ||
| Попередник: | Іларіон Іванов | |
| Наступник: | Українцев Омельян Гнатович | |
| Народження: | 1643[1][2][…] Москва, Московське царство | |
| Смерть: | 21 квітня (2 травня) 1714 Pinega[d], Пінезький муніципальний район, Q4070611?, Northern Krai[d], Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка | |
| Підданство: | Московське царство | |
| Династія: | Голіцини | |
| Батько: | Q61313676? | |
| Мати: | Q61313677? | |
|
Медіафайли у Вікісховищі? | ||
Голіцин Василь Васильович (*1643—†1714) — російський (Московія) державний діяч, боярин, князь, воєвода, міністр царівни Софії Олексіївни.
У 1672–1677 та 1680–1681 роках перебував в Україні, де брав участь у бойових діях під час Чигиринських походів. У 1682–1689 роках очолював різні прикази. У 1686 домігся укладення «Вічного миру» між Росією та Польщею. Організував й очолив Кримські походи 1687 та 1689 років. Відіграв важливу роль в обранні Івана Мазепи гетьманом України під час Коломацького перевороту.
За царювання Петра І був позбавлений боярства та вотчин, засланий до Архангельського краю, де й помер.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ LIBRIS
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
