Голіцин Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голіцин Василь Васильович
Grand galitzine.jpg
Golitsyn COA.jpg
Глава Посольського приказу
1682 — 1689
Попередник: Іларіон Іванов
Наступник: Українцев Омельян Гнатович
 
Народження: 1643[1][2][…]
Москва, Московське царство
Смерть: 21 квітня (2 травня) 1714
Pinega[d], Пінезький муніципальний район, Q4070611?, Northern Krai[d], Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Підданство: Московське царство
Династія: Голіцини
Батько: Q61313676?
Мати: Q61313677?

Медіафайли у Вікісховищі?

Голіцин Василь Васильович (*1643—†1714) — російський (Московія) державний діяч, боярин, князь, воєвода, міністр царівни Софії Олексіївни.

У 1672–1677 та 1680–1681 роках перебував в Україні, де брав участь у бойових діях під час Чигиринських походів. У 1682–1689 роках очолював різні прикази. У 1686 домігся укладення «Вічного миру» між Росією та Польщею. Організував й очолив Кримські походи 1687 та 1689 років. Відіграв важливу роль в обранні Івана Мазепи гетьманом України під час Коломацького перевороту.

За царювання Петра І був позбавлений боярства та вотчин, засланий до Архангельського краю, де й помер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nationalencyklopedin — 1999.
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. LIBRIS