Голіцин Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голіцин Михайло Михайлович
Golitsyn M M 1675-1730.jpg
Народився 12 листопада 1675(1675-11-12)
Москва, Московське царство
Помер 21 грудня 1730(1730-12-21) (55 років)
Москва, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність офіцер, політик
Alma mater Q4059237?
Учасник Азовські походи 1695—1696, Велика Північна війна і Прутський похід
Титул Князь
Військове звання Фельдмаршал і list of Russian field marshals[d]
Конфесія православ'я
Рід Голіцини
Батько Голіцин Михайло Андрійович[d]
Мати Q61197764?
Брати, сестри  • Голіцин Михайло Михайлович[d] і Голіцин Дмитро Михайлович
Діти Голіцин Олександр Михайлович[d], Голіцин Дмитро Михайлович[d], Румянцева Катерина Михайлівна[d], Q66143802? і Q16637521?
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського
Георгіївська зброя

Голіцин Михайло Михайлович (нар. 11(01) листопада 1675 — пом. 21(10) грудня 1730) — російський генерал-фельдмаршал (1725), князь. Брат Д.Голіцина. 1687 року розпочав кар'єру в Семенівському полку, 1694 дістав звання прапорщика. Брав участь у Азовсько-Дніпровських походах 1695—1696 та Північній війні 1700—1721. 1702 керував штурмом фортеці Нотебург (нині місто Шліссельбург, Ленінградська область, РФ). Під час Полтавської битви 1709 командував гвардією. Під Переволочною (колишнє село на лівому березі Дніпра біля впадіння в нього річки Ворскла, нині залите водами Кам'янського водосховища) наказав скарати українських козаків, які потрапили в полон після капітуляції частини шведської армії. Учасник Прутського походу 1711, морських битв у Балтійському морі 1714 біля півострова Гангут (нині Ханко, Фінляндія) і 1720 біля острова Гренгам (нині Фінляндія). У 1723-28 роках командував російськими військами, розташованими в Україні. У 1728-30 — президент Військової колегії та член Верховної таємної ради. Брав участь у складанні «кондицій». Після воцаріння Анни Іванівни потрапив у немилість, був звільнений зі служби.

Помер у місті Москві.

Література[ред. | ред. код]

  • Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1990.

Джерела[ред. | ред. код]