Голіцин Михайло Михайлович

Голіцин Михайло Михайлович
Народився	12 листопада 1675(1675-11-12)  Москва, Московське царство
Помер	21 грудня 1730(1730-12-21) (55 років)  Москва, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	офіцер, політик
Alma mater	Академія морської гвардіїd
Учасник	Азовські походи 1695—1696, Велика Північна війна і Прутський похід
Титул	князь
Військове звання	генерал-фельдмаршал
Конфесія	православ'я
Рід	Голіцини
Батько	Голіцин Михайло Андрійовичd
Мати	Praskovya Kaftyrevad
Брати, сестри	Голіцин Михайло Михайлович і Голіцин Дмитро Михайлович
У шлюбі з	Yevdokiya Buturlinad і Tatyana Kurakinad
Діти	Голіцин Олександр Михайлович, Голіцин Дмитро Михайлович, Рум'янцева Катерина Михайлівна, Андрій Михайлович Голіцинd, Микола Михайлович Голіцинd, Марія Михайлівна Голіцинаd, Анна Михайлівна Голіцинаd і Petr Mihajlovič Golicynd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голіцин.

Голіцин Михайло Михайлович (11(01) листопада 1675 — 21(10) грудня 1730) — російський генерал-фельдмаршал (1725), князь. Брат Дмитра Голіцина.

Життєпис

У 1687 розпочав кар'єру в Семенівському полку, у 1694 отримав звання прапорщика.

Брав участь у Азовсько-Дніпровських походах 1695—1696 та Північній війні 1700—1721. У 1702 керував штурмом фортеці Нотебург (нині місто Шліссельбург, Ленінградська область, РФ).

Під час Полтавської битви 1709 командував гвардією. Під Переволочною (колишнє село на лівому березі Дніпра біля впадіння в нього річки Ворскла, нині залите водами Кам'янського водосховища) наказав скарати українських козаків, які потрапили в полон після капітуляції частини шведської армії.

Учасник Прутського походу 1711, морських битв у Балтійському морі в 1714 біля півострова Гангут (нині Ханко, Фінляндія) і 1720 біля острова Гренгам (нині Фінляндія).

У 1723—1728 командував російськими військами, розташованими в Україні.

У 1728—1730 — президент Військової колегії та член Верховної таємної ради. Брав участь у складанні «кондицій».

Після воцаріння Анни Іванівни потрапив у немилість, був звільнений зі служби.

Помер 21(10) грудня 1730 у Москві.

Література

• Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1990.

Джерела

• Т. І. Катаргіна. Голіцин Михайло Михайлович [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.