Гоменюк Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Гоменюк
Володимир Гоменюк
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Михайлович
Гоменюк
Народження 19 липня 1985(1985-07-19)[1][2] (37 років)
  Бокійма, Млинівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 177 см
Вага 73 кг
Прізвисько Кримський Руні[3]
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2004 Україна «Іква» (Млинів) 15 (0)
2004—2008 Україна «Таврія» 97 (27)
2009—2011 Україна «Дніпро» Д 51 (13)
2011—2013 Україна «Арсенал» К 44 (8)
2013 → Україна «Металіст» 7 (0)
2014—2015 Україна «Металіст» 20 (6)
2015 Україна «Сталь» Д 7 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008—2009  Україна 8 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2018 Україна «Верес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 жовтня 2021.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 8 жовтня 2021.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоменюк.

Володи́мир Миха́йлович Гоменю́к (нар. 19 липня 1985, с. Бокійма, Рівненська область, УРСР, СРСР) — колишній український футболіст, нападник, гравець національної збірної України. Після завершення кар'єри футболіста — футбольний тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Розпочав футбольну кар'єру в сезоні 2003/04 виступами за друголігову команду «Іква» з рідного районного центру Млинів.

Наступного ж сезону перейшов до представника вищої ліги — сімферопольської «Таврії», дебютувавши в елітному дивізіоні 30 квітня 2005 року у матчі проти «Чорноморець» (2:2).

З сезону 2005/06 Володимир став стабільним гравцем основи, а незабаром навіть отримав капітанську пов'язку.

У сезоні 2007/08 з 14 м'ячами став найкращим бомбардиром команди у чемпіонаті.

У сезоні 2008/09 дебютував у єврокубках, провівши за «Таврію» чотири матчі у Кубку Інтертото, в яких навіть відзначився одним голом у ворота молдавського «Тирасполя». Всього провів у кримській команді чотири з половиною сезони.

Володимир Гоменюк під час виступів за збірну. 12 серпня 2009 року.

У січні 2009 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра», де провів наступних два з половиною роки, проте забивав досить рідко, через що не зміг стати основним форвардом команди[4].

18 липня 2011 року був відданий в оренду до київського «Арсеналу»[5], але вже 31 серпня став повноцінним гравцем «канонірів»[6], підписавши трирічний контракт з клубом. В київському клубі був одним із основних нападників, проте забивав також не дуже часто.

2 вересня 2013 року, в останній день трансферного вікна, перейшов на правах оренди до кінця сезону в харківський «Металіст»[7]. В команді мав замінити Хонатана Крістальдо, який перед тим залишив клуб[8].

9 липня 2015 року з'явилась інформація, що Володимир Гоменюк продовжить кар'єру в об'єднаній команді донецького «Металурга» та дніпродзержинської «Сталі»[9]. Деб'ютував за новий клуб у матчі першого туру чемпіонату України з футболу проти київського «Динамо», та відіграв 73 хвилини. Матч закінчився перемогою «Динамо» — 2:1[10]. 24 січня 2016 року стало відомо, що Володимир покинув дніпродзержинський клуб[11].

У березні 2016 року у віці 30 років оголосив про завершення ігрової кар'єри[12].

Збірна[ред. | ред. код]

Виступи за національну збірну України розпочав 1 червня 2008 року товариським матчем зі збірною Швеції (1:0)[13]. Всього протягом 2008—2009 років провів за національну збірну 8 поєдинків, після чого перестав викликатись до збірної.

Наступного разу він був викликаний до збірної у лютому 2013 року Михайлом Фоменко на матчі відбору до ЧС-2014 року проти збірних Польщі та Молдови, проте в жодному з них Володимир на поле так і не з'явився. Влітку того ж року Фоменко знову викликав форварда на товариський матч проти збірної Камеруну 2 червня та зустріч в рамках кваліфікації на чемпіонат світу 2014 проти Чорногорії 7 червня[14], але Гоменюк знову залишився в запасі.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2018 році двічі призначався на посаду тренера ФК «Верес».

Вперше був призначений головним тренером рівненського клубу 6 квітня, але був звільнений від виконання обов'язків вже 14 травня. 14 червня знову став головним тренером команди, проте й цього разу працював недовго[15]. 7 серпня 2018 року Гоменюка звільнили з посади, а на його місце призначили Олега Шандрука[16][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ Динамо, купи крымского Руни!. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 3 вересня 2013. 
  4. ↑ Gazeta.ua (15 січня 2009). Гоменюк перейшов із "Таврії" до "Дніпра". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  5. ↑ "Дніпро" віддав Гоменюка в оренду "Арсеналу" | Футбольні трансфери Україна. footballtransfer.com.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  6. ↑ Форвард Дніпра підписав повноцінний контракт з Арсеналом. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  7. ↑ football24.ua. Офіційно. Гоменюк перейшов у "Металіст". Футбол 24. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  8. ↑ Маркевич: "Гоменюк — равноценная замена Кристальдо". football.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  9. ↑ Трансфери українських клубів: Аруна поїхав у Росію, донецький "Металург" знайшов нападника. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  10. ↑ Футбол. Ліга Парі-Матч. 1-ий тур: «Сталь» — «Динамо» — 1:2. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 20 липня 2015. 
  11. ↑ Гоменюк і Багдасаров залишають «Сталь». «UA-Футбол» (24 січня 2016). Перевірено 25 січня 2016.
  12. ↑ football24.ua. Гоменюк завершив кар'єру у 30 років. Футбол 24. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  13. ↑ Капитан «Таврии» дебютировал в сборной Украины | Новости Крыма. news.allcrimea.net (ru-RU). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  14. ↑ Список Фоменко. Второй шанс Эдмара. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 3 вересня 2013. 
  15. ↑ Головний тренер рівненського «Вереса» Володимир Гоменюк розповів нашій спільноті про те, коли рівненська команда розпочне підготовку до нового сезону. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 жовтня 2021. 
  16. ↑ Офіційно: Володимир Гоменюк залишив "Верес". Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  17. ↑ Друга ліга. Безкомпромісна «Буковина» й супервольовий «Гірник» - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Володимир Гоменюк
Нормативний контроль
«Верес» (Рівне) – Тренери

Щегоцький (1957) · Заворотний (1958) · Балакін (1959) · Молчановський (1960–1961) · Попович (1961) · Н. Сільвай (1962–1963) · Богданович (1964–1965) · Щегоцький (1965) · Шморгун (1966) · інформація відсутня (1967–1970) · Н. Сільвай (1971) · Пестов (1971–1972) · Михальов (1973) · Лукашенко (1974–1976) · Білий (1977) · Тугарін (1977–1979) · Матвієнко (1980–1982) · Трошкін (1983–1984) · Матвієнко (1985) · Поліщук (1985–1988) · Волков (1989) · Покора (1989–1991) · Носов (1991–1992) · Курилов (1992) · Суслопаров (1992) · Дунець (1993–1994) · Кобилецький (1994) · Фоменко (1994) · Кобилецький (1994–1995) · Баль (в.о) (1995) · Краснецький (1995) · Кобилецький (1996–1997) · Яцюк (1997–1999) · С. Сільвай (1999) · Кобилецький (1999) · С. Сільвай (1999–2000) · Шаламай (2000–2003) · С. Сільвай (в.о) (2003) · Сондей (2004) · Іванчов (2004–2005) · Лаба (в.о) (2005) · Шенгелія (в.о) (2006) · Сташко (в.о) (2006) · Волков (2006) · С. Сільвай (в.о) (2006) · Кованда (2007) · Шевчук (2007–2008) · Філін (2008–2009) · Шевчук (в.о) (2009) · Ковтун (2009) · Шевчук (2009–2010) · Яцюк (2010) · клуб не існував (2011–2015) · Лутков (2015) · Богатир (2015–2016) · Мазяр (2016–2017) · Вірт (2017) · Свірков (2018) · Демченко (в.о) (2018) · Гоменюк (2018) · Шандрук (2018–2019) · Вірт (2019–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гоменюк_Володимир_Михайлович&oldid=36232245