Гоменюк Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Гоменюк
Володимир Гоменюк
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Михайлович
Гоменюк
Народження 19 липня 1985(1985-07-19) (36 років)
  Бокійма, Млинівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 177 см
Вага 73 кг
Прізвисько Кримський Руні[1]
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003—2004 Україна «Іква» (Млинів) 15 (0)
2004—2008 Україна «Таврія» 97 (27)
2009—2011 Україна «Дніпро» Д 51 (13)
2011—2013 Україна «Арсенал» К 44 (8)
2013  Україна «Металіст» 7 (0)
2014—2015 Україна «Металіст» 20 (6)
2015 Україна «Сталь» Д 7 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2008—2009  Україна 8 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2018 Україна «Верес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 жовтня 2021.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 8 жовтня 2021.

Володи́мир Миха́йлович Гоменю́к (нар. 19 липня 1985, с. Бокійма, Рівненська область, УРСР, СРСР) — колишній український футболіст, нападник, гравець національної збірної України. Після завершення кар'єри футболіста — футбольний тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Розпочав футбольну кар'єру в сезоні 2003/04 виступами за друголігову команду «Іква» з рідного районного центру Млинів.

Наступного ж сезону перейшов до представника вищої ліги — сімферопольської «Таврії», дебютувавши в елітному дивізіоні 30 квітня 2005 року у матчі проти «Чорноморець» (2:2).

З сезону 2005/06 Володимир став стабільним гравцем основи, а незабаром навіть отримав капітанську пов'язку.

У сезоні 2007/08 з 14 м'ячами став найкращим бомбардиром команди у чемпіонаті.

У сезоні 2008/09 дебютував у єврокубках, провівши за «Таврію» чотири матчі у Кубку Інтертото, в яких навіть відзначився одним голом у ворота молдавського «Тирасполя». Всього провів у кримській команді чотири з половиною сезони.

Володимир Гоменюк під час виступів за збірну. 12 серпня 2009 року.

У січні 2009 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра», де провів наступних два з половиною роки, проте забивав досить рідко, через що не зміг стати основним форвардом команди[2].

18 липня 2011 року був відданий в оренду до київського «Арсеналу»[3], але вже 31 серпня став повноцінним гравцем «канонірів»[4], підписавши трирічний контракт з клубом. В київському клубі був одним із основних нападників, проте забивав також не дуже часто.

2 вересня 2013 року, в останній день трансферного вікна, перейшов на правах оренди до кінця сезону в харківський «Металіст»[5]. В команді мав замінити Хонатана Крістальдо, який перед тим залишив клуб[6].

9 липня 2015 року з'явилась інформація, що Володимир Гоменюк продовжить кар'єру в об'єднаній команді донецького «Металурга» та дніпродзержинської «Сталі»[7]. Деб'ютував за новий клуб у матчі першого туру чемпіонату України з футболу проти київського «Динамо», та відіграв 73 хвилини. Матч закінчився перемогою «Динамо» — 2:1[8]. 24 січня 2016 року стало відомо, що Володимир покинув дніпродзержинський клуб[9].

У березні 2016 року у віці 30 років оголосив про завершення ігрової кар'єри[10].

Збірна[ред. | ред. код]

Виступи за національну збірну України розпочав 1 червня 2008 року товариським матчем зі збірною Швеції (1:0)[11]. Всього протягом 2008—2009 років провів за національну збірну 8 поєдинків, після чого перестав викликатись до збірної.

Наступного разу він був викликаний до збірної у лютому 2013 року Михайлом Фоменко на матчі відбору до ЧС-2014 року проти збірних Польщі та Молдови, проте в жодному з них Володимир на поле так і не з'явився. Влітку того ж року Фоменко знову викликав форварда на товариський матч проти збірної Камеруну 2 червня та зустріч в рамках кваліфікації на чемпіонат світу 2014 проти Чорногорії 7 червня[12], але Гоменюк знову залишився в запасі.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2018 році двічі призначався на посаду тренера ФК «Верес».

Вперше був призначений головним тренером рівненського клубу 6 квітня, але був звільнений від виконання обов'язків вже 14 травня. 14 червня знову став головним тренером команди, проте й цього разу працював недовго[13]. 7 серпня 2018 року Гоменюка звільнили з посади, а на його місце призначили Олега Шандрука[14][15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Динамо, купи крымского Руни!
  2. Gazeta.ua (15 січня 2009). Гоменюк перейшов із "Таврії" до "Дніпра". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  3. "Дніпро" віддав Гоменюка в оренду "Арсеналу" | Футбольні трансфери Україна. footballtransfer.com.ua. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  4. Форвард Дніпра підписав повноцінний контракт з Арсеналом. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  5. football24.ua. Офіційно. Гоменюк перейшов у "Металіст". Футбол 24. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  6. Маркевич: "Гоменюк — равноценная замена Кристальдо". football.ua. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  7. Трансфери українських клубів: Аруна поїхав у Росію, донецький "Металург" знайшов нападника. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  8. Футбол. Ліга Парі-Матч. 1-ий тур: «Сталь» — «Динамо» — 1:2
  9. Гоменюк і Багдасаров залишають «Сталь». «UA-Футбол» (24 січня 2016). Перевірено 25 січня 2016.
  10. football24.ua. Гоменюк завершив кар'єру у 30 років. Футбол 24. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  11. Капитан «Таврии» дебютировал в сборной Украины | Новости Крыма. news.allcrimea.net (ru-RU). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  12. Список Фоменко. Второй шанс Эдмара
  13. Головний тренер рівненського «Вереса» Володимир Гоменюк розповів нашій спільноті про те, коли рівненська команда розпочне підготовку до нового сезону. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 жовтня 2021. 
  14. Офіційно: Володимир Гоменюк залишив "Верес". Footboom.com (рос.). Процитовано 8 жовтня 2021. 
  15. Друга ліга. Безкомпромісна «Буковина» й супервольовий «Гірник» - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (uk-UA). Процитовано 8 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]