Гомеріон (монета)
| Гомеріон Смірна (Іонія) | |
|---|---|
| Номінал | «гомеріон» |
| Маса | 7,6-11 г |
| Діаметр | 18-22 мм |
| Роки карбування | II столітті до н. е. — III столітті н. е. |
| Аверс | |
.png) | |
| Опис | Аполлон |
| Реверс | |
.png) | |
| Опис | Гомер |
Гомеріон (грец. Ὁμήρειον, лат. Homereium) — тип античної монети із зображенням давньогрецького поета і рапсода Гомера, яку карбували у II столітті до н. е. — III столітті н. е. у Смірні (Іонія). Страбон гомеріоном називає святилище Гомера і бронзову монету[1]. Випускали також срібну драхму.
У давнину низка грецьких полісів змагалася за право вважатися батьківщиною Гомера. Цицерон у промові «Pro Archia poeta» зазначав: «Колофонійці кажуть, що Гомер був їхнім громадянином; хіосці визнають його своїм; саламінійці заявляють про своє право на нього; тоді як мешканці Смірни голосно стверджують, що він належить їм, і навіть збудували йому святилище у своєму місті»[2].
Про культ Гомера у Смірні свідчить і Страбон. У своїй «Географії» він згадує «Гомеріон, чотирикутний портик із святилищем і дерев'яною статуєю Гомера»[1]. Святилище відігравало важливу роль у релігійному і політичному житті міста, символізуючи його претензії на спадщину поета.
З культовим вшануванням пов'язана і традиція принесення поетові жертв, зокрема в Аргосі (Мала Азія), де, за пізніми джерелами, йому була встановлена мідна статуя, перед якою відбувалися жертвоприношення[3].
Однією із форм увічнення Гомера в елліністичному світі був випуск монет із його зображенням. Найдавніша з відомих монет, присвячених поетові, походить з острова Іос і датується IV століттям до н. е. На її аверсі в профіль зображено голову Гомера з бородою, у ритуальному вінку (ταῖναι[en]), з легендою: OMHPOY (HOMER)[4].
Образ Гомера також втілювався у статуях, зокрема в Аргосі і Смірні. Імовірно, дерев'яну статую (ξόανον) зі святилища у Смірні, про яку згадував Страбон, відтворили на смірнійській монеті: на ній поет сидить у позі мислителя, спершись підборіддям на праву руку.
Гомеріон почали карбувати у Смірні в період еллінізму, орієнтовно з II століття до н. е. Останні емісії датують періодом правління римського імператора Септимія Севера, тобто межею II і III століття н. е.
Близько 50 року реверс смірнійської монети з поетом відтворив на своїх монетах Колофон[5].
На аверсі зображено голову Аполлона у лавровому вінку, оберненого праворуч — типовий мотив для монет Малої Азії цього періоду, що також натякає на зв'язок Аполлона з поезією і пророцтвом[6]. На пізніх емісіях — легенда ΣΜΥΡΝΑΙΩΝ всередині вінка.
На реверсі зображено Гомера у гіматії у кріслі. Він спирається підборіддям на праву руку; у лівій руці тримає сувій; за ним — скіпетр або жезл, що символізує пророчу владу.
У полі міститься напис ΣΜΥΡΝΑΙΩΝ («[монета] смірнійців»), а також залежно від року карбування різні імена монетних магістратів[6].
- ↑ а б Strabo. Geographica. XIV.1.37.
- ↑ Cicero. Pro Archia poeta
- ↑ Contest of Homer and Hesiod / Homeric Hymns and Homerica. Loeb Classical Library, 1914
- ↑ earliest coin to feature Homer dates to the fourth century BC and comes from Ios Daisy Dunn. Who was Homer? The British Museum Blog, January 22, 2020
- ↑ Hemiobol. Ionia, Kolophon. Circa 50 BC. Архів оригіналу за 23 січня 2025.
- ↑ а б Head B. A Catalog of the Greek Coins in the British Museum, Ionia. London, 1892, p. 238, 242—247
| Загальногрецька монетна система | .png) | |
|---|---|---|
| Монетна система полісів | ||
| Особливості карбування | ||