Гонам
| Гонам | |
|---|---|
 | |
| 55°45′25″ пн. ш. 125°34′12″ сх. д. / 55.75720000002777255° пн. ш. 125.57020000002778204° сх. д. | |
| Витік |
Становий хребет, гора Тіптур (1620 м) [1] |
| • координати | 55°45′26″ пн. ш. 125°34′13″ сх. д. / 55.75722° пн. ш. 125.57028° сх. д. |
| • висота, м | бл. 1300 м [1] |
| Гирло | Учур (266 км від гирла Учура) [2] |
| • координати | 57°21′08″ пн. ш. 131°16′56″ сх. д. / 57.35222° пн. ш. 131.28222° сх. д. |
| • висота, м | 290 м [2] |
| Похил, м/км | 1,47 м/км |
| Басейн | Учур → Алдан → Лена → море Лаптєвих |
| Країни: |
 РосіяРеспубліка Саха (Якутія) |
| Регіон | Саха |
| Довжина | 686 км[3] |
| Площа басейну: | 55600 км²[3] |
| Середньорічний стік | 530 м³/с (у гирлі) |
| Притоки: | Алгама і Sutamd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гонам (якут. Гуонаам) — річка на Далекому Сході Росії, протікає по території Нерюнгринського та Алданського улусів Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Учур. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія[ред. | ред. код]
Річка бере свій початок на південних схилах гори Тіптур (1620 м), за 1 км на північ від кордону з Амурською областю (північні схили Станового хребта), на висоті близько 1300 м над рівнем моря[1]. Тече по Алданському нагір'ї. На всій протяжності річища Гонам тече, в основному, на північний схід, у звивистому руслі, у відносно широкій, місцями заболоченій долині аж до хребта Колтан-Джур. При перетині хребта, долина річки звужується, русло стає порожистим. При виході із хребта, долина на деякий час знову розширюється, але при входженні у Сутамо-Гокамський хребет, знову звужується, русло знову стає порожистим, аж до впадіння у річку Учур на кордоні з Хабаровським краєм.
Довжина річки — 686 км, а від витоку Гонам до гирла Учур довжина складає 952 км, це на 140 км більше ніж довжина самої Учур (812 км),[3] площа басейну — 55600 км². Це найбільша притока Учур. Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 1010 м, що відповідає середньому похилу русла — 1,47 м/км.
Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу, і коливається від 0,4-1,1 м/с — у верхній течії до 0,8-1,2 — в середній, в гірських хребтах до 1,4-1,7 м/с, в нижній — 1,0-1,3, місцями до 1,6 м/с. Ширина русла у верхній течії доходить до 45-50 м, при глибині до 0,5-1,5 м, в середній течії ширина доходить до 100—130 м, місцями до 210 м, в гірській місцевості звужується до 55 м, при глибині — 2,0-2,9 м; в нижній течії ширина коливається від 132—150 до 250—330 м, місцями звужується до 89 м, при глибині — до 2,0-2,9 м, місцями до 3,8-5,0 м. Дно русла складається із твердих ґрунтових порід, в середній та нижній течії — в основному, кам'янисте[4].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про річку відноситься до 1643 року, коли російські землепрохідці на чолі з Василем Поярковим вийшли по Алдану, Учуру та Гонаму через Становий хребет до берегів Амура.
Притоки[ред. | ред. код]
В басейні річки понад 1800 озер, вона приймає близько однієї сотні приток, довжиною 10 км і більше. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 9, із них понад 100 км — 3 (від витоку до гирла):[5][6]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла р. Гонам, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| → Токарикан | 88 | 548 | ||
| → Конеркит | 56 | 536 | ||
| → Гувилгра | 69 | 469 | ||
| → Гюскангра | 53 | 439 | ||
| → Итимджа | 121 | 2900 | 303 | |
| ← Сутам | 351 | 14300 | 274 | 55,75 (193 км)[1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] |
| ← Алтан-Чайдах | 75 | 242 | ||
| ← Нингам | 77 | 1270 | 167 | |
| ← Алгама | 426 | 21500 | 3,5 | 200 |
На річці[ред. | ред. код]
Басейн і береги річки практично не заселені. На берегах розташовані тільки кілька нежилих поселень геологів, споруди зимників та мисливські будиночки.
На берегах річки переважають ліси з дерев хвойних порід, зокрема — модрина, зустрічаються і листяні ліси — береза, осика, верба. У гірських місцевостях переважають альпійські луки (гірська тундра) з кедровим слаником, лишайниками — які часто покривають гольці та куруми. Місцями на берегах річки розташовані скелі-останці.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Аркуш карти N-51-VI, г. Тіптур. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Видана 1987 р., квадрат: 60х84
- ↑ а б Аркуш карти O-52-XXIV, г. Конус. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Видана 1986 р., квадрат: 34х60
- ↑ а б в Річка Гонам / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Гонам. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 2016-03-04 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Гонам // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Гонам / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Фото річки Великий Анюй на Panoramio.com (від витоку до гирла): [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22]
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)