Гонолек східний
| ?Гонолек східний | |
|---|---|
_-_Laniidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Гладіаторові (Malaconotidae) |
| Рід: | Гонолек (Laniarus) |
| Вид: | Гонолек східний |
| Біноміальна назва | |
| Laniarius fuelleborni (Reichenow, 1900) | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Laniarius fuelleborni |
 Віківиди: | Laniarius fuelleborni |
 ITIS: | 560700 |
 МСОП: | 22707617 |
 NCBI: | 488396 |
Гонолек східний[2] (Laniarius fuelleborni) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae). Мешкає в Східній Африці. Названий на честь німецького лікаря й біолога Фрідріха Фюллеборна[3].
Довжина птаха становить 18—20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла темно-сіра, голова, крила і хвіст чорні, з матовим відтінком. Нижня частина тіла темно-сіра, живіт бурий. Очі карі або темно-карі, дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів верхня частина тіла чорно-бура, поцяткована охристими плямками, нижня частина тіла охристо-сіра. Доросле забарвлення птахи набувають у віці 6—7 тижнів. Східні гонолеки літають тяжко і на невеликі відстані[4].
Виділяють два підвиди:[5]
- L. f. usambaricus Rand, 1957 — північно-східна, центрально-східна Танзанія;
- L. f. fuelleborni (Reichenow, 1900) — Південна Танзанія, північ Малаві, крайній північний схід Замбії.
Східні гонолеки живуть в гірських і рівнинних тропічних лісах Танзанії, Замбії та Малаві на висоті від 1170 до 2800 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Laniarius fuelleborni. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Boelens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird?: Common Bird Names and the People They Commemorate. Yale University Press. с. 135. ISBN 0-300-10359-X.
- ↑ Harris, Tony (2010). Shrikes and Bush-shrikes: Including Wood-shrikes, Helmet-shrikes, Shrike Flycatchers, Philentomas, Batises and Wattle-eyes. Bloomsbury Publishing. с. 242—243. ISBN 978-1-4081-3459-7. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 Серпень 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |