Гонорій II (антипапа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гонорій II
Народився 1010[1]
Верона, Венето, Італія
Помер 1072[2][1]
Парма, Папська держава
Діяльність католицький священик
Посада Антипапа і католицький єпископ[d]
Конфесія Римо-католицька церква

Гонорій II (лат. Honorius, †1072, Парма) — антипапа у 10611072 роках. Петро Кадал, народився у Вероні, був єпископом Парми. Після смерті папи Миколая II за підтримки єпископів на чолі з Гільдебрандом папою було обрано Олександра II.

Дещо пізніше збори німецьких і лотаринзьких єпископів на чолі з імператрицею Агнесою (регента малоітнього імператора Священної Римської імперії Генріха IV) у Базелі 28 жовтня 1061 року обрали папою Петра Кадала, який прийняв ім'я Гонорій II.

Весною наступного року Гонорій II за підтримки імперського війська зайняв папський престол. Пізніше антипапу вигнали з Риму, проте до кінця своїх днів він вважав себе папою.

Примітки[ред. | ред. код]