Гонсало Хіменес де Кесада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гонсало Хіменес де Кесада
Gonzalo Jimenez de Quesada.jpg
Народився 1509(1509)[1]
Malparida
Помер 26 лютого 1579
Гранада
Громадянство Іспанія
Діяльність мандрівник, дослідник і військовослужбовець
Звання генерал

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Гонсало Хіменес де Кесада (1500—1579) — іспанський конкістадор, який відкрив та підкорив державу індіанців муїсків, заснував місто Богота. Мав прізвисько «Лицар Ельдорадо».

Молоді роки[ред.ред. код]

Народився Гонсало у місті Кордова у сім'ї маранів (хрещених євреїв). Його родина була ремісницькою, займалася фарбувальною та ткацькою справою, володіла чималим статком.

Батько Гонсало зміг стати канцеляристом, обов'язки якого включали виконання функцій нотаріуса, адвоката, торговельного посередника. Фінансові можливості сім'ї дозволили Гонсало отримати освіту в найкращому на той час університеті Європи у Саламанці. Тут Гонсало де Кесада навчався 10 років, вивчав юридичні науки, медицину, стародавні мови, географію, мистецтво навігації.

Після університу де Кесада почав службу при королівському суді Гранади. Сюди ж переїздить уся сім'я Кесади. Але внаслідок шахрайства дядька Кесади родина втратила весь статок. Наприкінці 1535 року Гонсало та його брати вимушені були покинути Іспанію та перебратися до Америки.

Похід на пошуки Ельдорадо[ред.ред. код]

У лютому 1536 року Гонсало прибув у Санта-Мару, невеличку колонію на березі Карибського моря. Незабаром іспанський губернатор спорядив Гонсало до витоків ріки Магдалена. 5 квітня того ж року експедиція вирушила. До її складу входило 600 піхотинців та 70 кіннотників. До Магдалени експедиція Кесада повинна була рухатися по суходолу, а у гирлі Магдалени зустрітися з бригантинами, що пливли морем. Але частина з кораблів загинула, інші відправилися у Панаму. Тільки у вересні Кесада зустрів бригантину, яку губернатор послав замість зниклих. Шлях експедицію до річки пролягав через сельву. Шлях був настільки важким, що спалахнув бунт. Але Кесада без застосування насильства, за допомогою яскравої промови зміг погасити невдоволення.

Незабаром почали траплятися індіанські поселення. Від них Кесада довідався, що десь у горах є країна золота, смарагдів та солі. Еспедиція повернула до притоку Магдалени ріки Онон, добралася до передгір'я Кордильєр, перейшла через них та вийшла на велике плоскогір'я. Тут іспанці зустріли муїсків, які вирішили що конкістадори сини Сонця та Місяця. Почали ставитися до них як до богів. Кесада заборонив силою забирати у індіанців коштовності. Іспанці виконували наказ доки один з них — Хуан Гордо — не пограбував одного із почту правителя муїсків. Тоді Кесада засудив Гордо до страти, що й було виконано.

Індіанські держави

Військо іспанців пройшло долину з солоними озерами та вийшло у долину Сабана де Мускета, де володарював могутній правитель, сіпа, Тискесуса. Мускетою називалася його столиця, яка в іспанській вимові перетворилася на Боготу. Місто було величне та багате. Із замками та храмами, які були покриті золотими пластинами. Сіпа Тискесуса вирішив збройно виступити проти іспанців. 5 квітня 1537 року поблизу селища Суба відбувся бій. Перемогли іспанці. 21 квітня Кесада зайшов у Боготу, яку залишив правитель та жителі. Усі скарби були забрані. Почали підпали, скеровані сіпою. Тим часом незадоволені верховним правителем племена почали переходити на бік Кесади. Серед них був й Гуаска Тикісоке (Ширяючий орел) — Великий Гуатавіта, у володіннях якого знаходилося озеро Гуатавіта. В цьому озері відбувався легендарний обряд омивання Ельдорадо. Кесада встановив з Гуаска дружні стосунки. Завдяки Гауски іспанці отримали багато золота та смарагдів, а також суттєво розширили свої володіння. У подальшому Гуатавіта прийняв християнство та носив ім'я Фернандо де Гуатавіта. Після того, як Кесада покинув Боготу, іспанці жорстоко вбили Гуатавіту, звинувативши його у зраді.

Частина з правителів муїсків продовжували боротьбу, зокрема володар північних муїсків Кемуінчаточі. Кесада напав на його загони, розбив їх, а столицю північних муїсків — Хунзу (Тунху) — пограбував. Тут іспанці здобули величезну здобич. Іншим супротивником іспанців був правитель Суамосо (Сагамосо). І тут іспанські конкістадори на чолі із Гонсало де Кесада перебили муїсків, знищивши храм Сонця. До 1539 року майже уся країна муїсків була підкорена Кесадою (деякий спротив тривав ще рік). Нові землі були оголошені володінням Іспанії та отримали назву Нова Гранада. Столицею нової провінції стала Богота. Здобич була значна — 38259 песо золота вищої проби, 7257 низької проби, 3690 песо золотого та срібного брухту, 363 смарагди. Не все було здобуто за допомогою насильства на відміну від Кортеса чи Пісарро. Кесада більш полюбляв домовлятися з індіанськими володарями. Кесада не допускав тортур. За відсутності Кесади іспанці вели себе більш жорстоко. Наприклад брат Гонсало Ернандо де Кесада особисто катував правителя Сагіпу, домагаючись значного викупу. Кесада вже збирався відправитися до Іспанії із звітом про похід, коли у березні 1539 року у землі муїсків прийшли загони інших конкістадорів — німця Ніколаса Федермана та сподвижника Пісарро Белалькасара. Виникла загроза збройної сутички, але Кесада зумів за допомогою дипломатії домовитися з новоприбулими — вирішили передати справу на розгляд у Раді Індій.

У липні 1539 року Кесада, Федерман та Белалькасар прибули в Іспанію. В підсумку Белалькасар отримав губернаторство, Федерман тяжбу із своїми хазяями — банкірами Вельзерами, Кесада — звинувачення у приховуванні частини здобичі від корони. Тільки через декілька років Гонсало де Кесада було виправдано. Він повернувся у Нову Гранаду. Кесада отримав право на герб, звання маршала королівства Нова Гранада, звання алькальда її столиці — Санто-Фе, щорічну ренту у 2 тисячі дукатів та три багатих поселення. Але він не став губернатором. В цей час Кесада займається письменництвом. Пише «Анали імператора Карла V», «Різницю у військовому мистецтві Старого та Нового Світу», книгу проповідей.

На початку 1569 року на власні кошти Кесада організує нову експедицію по льяносам ріки Оріноко. У похід відправилося 500 вояків, 8 священників та монахів. Ескпедиція виявилася напрочуд невдалою. Повернулося декілька чоловік, сам Кесада ледве врятувався. 15 лютого 1579 року Гонсало де Кесада помер. Після нього залишився борг у розмірі 60 тисяч дукатів.

Пам'ятник Гонсало Хіменесу де Кесада. Богота. Колумбія

Сьогодні в Колумбії Гонсало де Кесада шанують як засновника нації. Його поховано у бронзовому саркофазі у церкві Святого Хреста у Боготі.

Література[ред.ред. код]

  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Джерела[ред.ред. код]

  • Доповідь Хіменеса де Кесадо «Стислий виклад завоювання Нового Королівства Гранада» (1539 р.)
  • Friede, Juan. Gonzalo Jiménez de Quesada a través de documentos históricos. Bogotá, Academia Colombiana de Historia, 1960.
  • Friede, Juan. El adelantado don Gonzalo Jiménez de Quesada, 2 Vols. Bogotá, Carlos Valencia editores, 1979.
  • JIMÉNEZ DE QUESADA, GONZALO. El Antijovio. Estudio preliminar, Manuel Ballesteros Gaibrois. Bogotá, Instituto Caro y Cuervo, 1952.
  1. а б data.bnf.fr: open data platform — 2011.