Гончаренко Богдан Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гончаренко Богдан Анатолійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Гончаренко Богдан Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 7 жовтня 1991(1991-10-07)
Мелітополь
Смерть 13 квітня 2015(2015-04-13) (23 роки)
Авдіївка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Формування
25 БрТрА.png
25 БрТрА
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Анато́лійович Гончаре́нко (7 жовтня 1991(19911007) — 13 квітня 2015) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

2010 року закінчив мелітопольське училище № 24. В часі війни мобілізований 11 серпня 2014 року, по тому кілька разів писав рапорти про переведення на фронт. Відряджений до зони бойових дій 29 березня 2015-го у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації.

13 квітня 2015-го під час одного з обстрілів терористами українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з набоями в бліндажі. Від вибуху загинули Богдан Гончаренко та Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Олександр Тищенко.

Упізнаний за експертизою ДНК. 22 червня 2015 року похований в Мелітополі.

Без Богдана лишилися батьки, маленький син, брат та сестра Олена.

Нагороди та вшанування[ред.ред. код]

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 1 вересня 2015 року на будинку Мелітопольського будівельного центру відкрито меморіальну дошку Богданові Гончаренку.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред.ред. код]