Гончаренко Катерина Омелянівна

Гончаренко Катерина Омелянівна
Народилася	1912(1912) станція П'ятихатки Катеринославської губернії
Померла	невідомо
Національність	українка
Партія	КПРС

Катери́на Омеля́нівна Гончаре́нко (нар. 1912(1912), станція П'ятихатки Катеринославської губернії, тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області — ?) — українська радянська діячка, заступник начальника комбінату «Артемвугілля» Сталінської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія

Народилася у родині залізничника. Трудову діяльність розпочала в залізничному депо станції П'ятихатки, де працювала обтиральницею, а потім — підручним слюсаря і слюсарем депо.

З 1928 року — на виховній роботі серед дітей; інструктор районного комітету комсомолу. У 1930 році закінчила підготовчі курси для вступу до вищої школи.

У 1930—1935 роках — студентка Дніпропетровського гірничого інституту.

У 1935—1941 роках — на керівній інженерній роботі в Донбасі: працювала помічником начальника дільниці «Аршинка» шахти імені Дзержинського селища Щербинівки (Дзержинська). У 1936 році вибиралася делегатом від Донбасу на Надзвичайний VIII з'їзд рад СРСР і була членом редакційної комісії для встановлення остаточного тексту конституції СРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни була евакуйована в Казахську РСР. Працювала на керівних посадах в Карагандинському вугільному басейні. У 1945 році повернулася в Сталінську область.

З 1945 року — заступник начальника комбінату «Артемвугілля» в місті Горлівці Сталінської області.

Потім — начальник проектної контори у місті Горлівці Донецької області.

Нагороди

• ордени
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• медалі

Джерела

• газета «Социалистический Донбасс» (Сталино) — 1947 рік — 14 січня.