Гончар Микола Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Микола Вікторович Гонча́р (народився 12 серпня 1950(19500812) в селі Чемер Олішевського, тепер Козелецького району Чернігівської області) — український зв'язківець, член спостережної ради ВАТ «Укртелеком», кандидат педагогічних наук, доцент, генерал-майор.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 12 серпня 1950 р. у с. Чемер Олішевського р-ну Чернігівської області.

Освіта вища, у 1972 р. закінчив Київське вище військове інженерне училище зв'язку.

  • 1967—1989 — служба у Збройних силах.
  • 1989—1992 — заступник начальника, начальник Київського вищого військово-інженерного двічі Червонопрапорного училища зв'язку ім. М.Калініна.
  • 09.1992—1997 — начальник Київського військового інституту управління та зв'язку.
  • 1999—2000 — головний консультант-інспектор Адміністрації Президента України.
  • 2000—2001 — перший заступник генерального директора ВАТ «Укртелеком».
  • 08.2001—04.2002 — перший заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України.
  • 2002—2003 — голова Державного комітету зв'язку та інформатизації України.
  • 2003—03.2004 — заступник генерального директора з питань технічної експлуатації ВАТ «Укртелеком».
  • З березня 2004 — директор Науково-технічного центру, голова Науково-технічної ради ВАТ «Укртелеком».
  • 1 липня 2009 року призначений заступником Міністра транспорту та зв'язку України — головою Державної адміністрації зв'язку.
  • 24 березня 2010 КМУ прийняв відставку Миколи Гончара з посади заступника Міністра транспорту та зв'язку України — голови Державної адміністрації зв'язку[1]
  • З серпня 2012 року - кандидат у народні депутати України за одномандатним виборчим округом №221, м.Київ - Печерський, Солом'янський та Шевченківський район.

Державний службовець 1го рангу.

Відзнаки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.