Гора Фудзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фуджі
яп. 富士山
Гора Фуджі
Гора Фуджі

35°22′ пн. ш. 138°44′ сх. д. / 35.367° пн. ш. 138.733° сх. д. / 35.367; 138.733Координати: 35°22′ пн. ш. 138°44′ сх. д. / 35.367° пн. ш. 138.733° сх. д. / 35.367; 138.733
Країна Японія
Регіон префектури Яманаші та Шідзуока,
о. Хоншю, (7-ме місце у світі)
Система Fujisan, sacred place and source of artistic inspirationd і Three Holy Mountainsd
Тип гора
active volcanod
найвища точкаd
isolated peakd
стратовулкан і пам'ятка
матеріал Базальт
Висота 3776 м[1][2]
Висота відносна 3776 м[2]
(35-те місце у світі)
Площа 19 311,9 га
Ізоляція 2076,7 км → г.Хусган[en] (3886 м)[2]
(28-ме місце у світі)
Виверження 1707
Перше сходження 663: невідомий монах
Маршрут легкий похід
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 283030
Peakbagger.com 10882
Peakware 86
GeoNames, Global Geosites 1864094
Фуджі. Карта розташування: Японія
Фуджі
Фуджі
Фуджі (Японія)
Фуджі. Карта розташування: Префектура Сідзуока
Фуджі
Фуджі
Фуджі (Префектура Сідзуока)
CMNS: Гора Фудзі на Вікісховищі

Фуджі[3] або Фу́дзі (яп. 富士山, ふじさん, [ɸɯdʑisaɴ], «гора Фуджі») — діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком.

Географія[ред. | ред. код]

Розташований на кордоні східнояпонських префектур Яманаші та Шідзуока, західніше столиці Токіо. Найвища гора країни, висотою 3 776 м. Головний пік вулканічного пасма Фуджі. Кут нахилу вершини становить 32°—35°, кут біля підніжжя — 2°—3°[1]. Має симетричну конусоподібну форму. Діаметр основи з півночі на південь становить 38 км, а з заходу на схід — 35 км[1]. Біля підніжжя розташовані п'ять озер Фуджі: Яманака, Каваґучі, Сай, Шьоджі, Мотосу. З 1936 року головна окраса Національного парку Фуджі-Хаконе-Ідзу. Має статус особливої історичної пам'ятки. Разом з горами Татеяма й Хакудзан належить до трьох священних гір Японії.

На честь гори названо всесвітньо відомі японські компанії «Фуджіфілм», «Фуджіцу», а також астероїд 1584 Фуджі[4].

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологія «Фудзі» достеменно невідома. Походження назви гори виводять від японських слів-омонімів[1]:

  • фуджі (яп. 不尽) — «невичерпний».
  • фуджі (яп. 不二) — «неповторний».
  • фуджі (яп. 富慈) — «щедре милосердя».

Також існує версія, що назва походить від айнського слова футі — «вогонь»[1].

Серед альтернативних назв гори Фудзі в японській історичній та художній літературі вживаються:

  • Фуґа́ку (яп. 富岳, ふがく) — «бескид Фу».
  • Ренґа́ку (яп. 蓮岳, れんがく) — «Лотосовий бескид».
  • Ремпо́ (яп. 蓮峰, れんぽう) — «Лотосова вершина».
  • Фуйохо́ (яп. 芙蓉峰, ふようほう) — «Гібікусова вершина».
  • Фу́джі-но-я́ма, Фу́джі-я́ма, (яп. 富士山, ふじのやま / ふじやま) — «гора Фудзі».

Геологічна історія розвитку[ред. | ред. код]

Схематичний геологічний розріз через стратовулкан Фудзі

Фуджі — найвища гора Японії, яка виникла в районі багатовікової вулканічної активності, у результаті нашарування декількох стародавніх вулканів. У її основі лежать андезитовий вулкан Комітаке І (яп. 先小御岳, せんこみたけ, сен-комітаке) та базальтовий вулкан Комітаке ІІ (яп. 小御岳, こみたけ, комітаке), які утворилися понад 100 тисяч років тому. На них розташований вулкан Старий Фудзі (яп. 古富士, こふじ, ко-фуджі), що виник близько 80 тисяч років тому. Його вкриває вулкан Новий Фуджі (яп. 新富士, しんふじ, шін-фуджі), який розпочав свою діяльність близько 10 тисяч років тому. Товщина вулканічних вивержень останнього не перевищує 1500 м. Фуджі вважають порівняно молодим вулканом, який вже 300 років не знає вивержень. Існує висока вірогідність його активізації в найближчому майбутньому[1].

Гора Фуджі розташована в основі півострова Ідзу, у місці стику Японського архіпелагу з плитою Філіппінського моря. Її базисом є вулкани Комітаке та Ашітака (яп. 愛鷹, あしたか, ашітака), які утворилися в результаті вивержень лави з дна океану в епоху міоцену неогенового періоду Кайнозойської ери (25 — 20 млн років тому). Частини вулкана Комітаке, що виступають на поверхню, можна побачити поблизу 5-ї станції гори Фуджі[1].

Старий Фудзі розпочав свою активність 80 тисяч років тому. Його вибухоподібні виверження призвели до покриття південного регіону Канто вулканічним попелом з високим вмістом базальту і утворення так званого «Кантоського суглинку» (яп. 関東ローム, かんとうローム, канто рому), основи ґрунту плато в районі Токіо-Йокогама[1]. Розмір частинок вулканічного попелу та товщина суглинку збільшуються в напрямку від Токіо до гори Фуджі. Поблизу східної частини основи товщина шару лапілі становить декілька десятків метрів. Біля підніжжя Фуджі розташовано численні відклади грязьових потоків. Вони називаються «лахарами Старого Фуджі» і складають поверхню вулкана Старий Фуджі[1].

10 тисяч років тому, під час переходу плейстоцену в голоцен, форма виверження Старого Фудзі змінилася. Упродовж тисячі років він перманентно виливав лаву, утворивши прообраз сучасної гори Фудзі. Залишками цих вивержень є лавові покриви Сарухасі, Івабуоті та Місіма, розташовані за 30—40 км від кратера вулкана. На висоті 2700 м у ньому видніється частина Старого Фудзі, названа «Червоною скелею» (яп. 赤岩, あかいわ, акаіва)[1].

Близько 10 тисяч років тому розпочав свою діяльність вулкан Новий Фудзі. До 1707 року він періодично вивергав лаву і пірокластичні матеріали, які вкрили Старий Фудзі, збільшуючи новий вулкан. 2500 років тому на східному схилі Нового Фудзі відбувся розвал гірської системи, в результаті чого утворився «Грязьовий потік Ґоденба»[1].

На ділянці між вершиною і схилами гори Фудзі розташовано понад 60 бокових вулканів та малих кратерів. Більшість з них знаходиться у напрямку північний захід — південний схід.

У культурі[ред. | ред. код]

Образ Фуджі часто використовується в японській літературі та образотворчому мистецтві. Цю гору згадують найстаріша поетична антологія «Збірка міріад листків» (759) та найстаріше оповідання «Повість про бамбукоруба» (9 століття). У «Записах крайових звичаїв провінції Хітачі» (721) описано Фуджі, що порівнюється із горою Цукуба. Крім цього, у всіх японських легендах, що пояснюють висоту регіональних вершин, присутні згадки про Фуджі.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Гора Фуджі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.
  2. а б в Fuji-san, Japan. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 30-12-2016. 
  3. Фуджі, гора // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — C. 398, 508, 510-11, 892.
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]