Гора (Кременчуцький район)

село Гора
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Горішньоплавнівська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA53020030030085099
Основні дані
Населення	89 осіб
Поштовий індекс	39891
Телефонний код	+380 5348
Географічні дані
Географічні координати	49°5′43″ пн. ш. 33°37′47″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	69 м
Найближча залізнична станція	4 км
Відстань до залізничної станції	0,5 км
Місцева влада
Карта
Гора
Гора
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гора.

Го́ра (Колгоспна Гора, Попова Гора^{[джерело?]}) — село в Україні, у Горішньоплавнівській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 89 осіб.

Географія

Село Гора розміщене за 1 км від села Дмитрівка.

Поруч проходить залізниця, зупинний пункт 4 км за 0,5 км.

Історія

Поблизу села знаходится кілька курганних груп:

• Курганна група І (археол.). Знаходиться у південно-західній частині села. Обстежувалася О.Б.Супруненком та О.В.Сидоренком у 2003 і 2008 рр. Розташована край схилу піщаного останця третьої тераси лівого берега р. Псел, що здіймається над навколишньою заплавою і болотами на 3,8-4,1 м. Група витягнута меридіональним ланцюжком вздовж південно-західної, низинної частини села на 0,25 км. Складається з шести насипів, висотою 0,35-3,20 м та діаметром 15-60 м. Найбільший курган № 1 – із рештками кладовища кол. хут. Попова Гора ХІХ – початку ХХ ст. на вершині («Могила Попова») – пошкоджений спробою будівництва асфальтного заводу у 1980-х рр. Його вершина зрізана бульдозером, поли підгорнуті землерийною технікою. До середини 1950-х рр. на ньому знаходилися могили кладовища, в т.ч. власників заможної садиби початку ХХ ст. Під час руйнування насипу виявлено «кілька рядів поховань у гробах, чимало кісток», після чого земляні роботи були припинені. Другий великий курган групи (№ 2) зайнятий кладовищем мешканців хутора 1930-х рр. і нового с. Колгоспна Гора 1960-1990-х рр., що виникло на початку 1960-х рр. внаслідок переселення вихідців з с.Жовнин Черкаської обл., під час заповнення Кременчуцького водосховища. Інші насипи , вірогідно, також вкриті похованнями ХІХ-ХХ ст. і задерновані. Лише невеликий курган край південно-західного схилу мису останця час від часу розорюється. З нього походить уламок хіоської амфори та кілька ліпних черепків скіфської доби.
• Курганна група ІІ (археол.). Знаходиться за 0,4-0,8 км на схід від села. Обстежувалася Г.М.Некрасовою 1986 р., яка нарахувала у складі групи 3 насипи, у 2003 і 2007 рр. кургани картографовані й описані О.Б.Супруненком, К.М.Мироненком та В.В.Шерстюком. Займає розоране підвищення у східній частині піщаного останця третьої тераси лівого берега р. Псел, що здіймається над заплавами навколишніх боліт на 6,2 м (абсолютна позначка в Балтійській системі висот для найбільшого кургану № 1 – 74,90 м). Складається з шести насипів, висотою 0,2-1,5 м і діаметром 15-30 м. Кургани вишикувані ланцюжком із північного сходу на південний захід, розділені на дві частини вибалком, шириною 0,18 км, в якому прокладений магістральний газопровід. Всі насипи розорюються. На поверхні виявлені подрібнені оранкою уламки ліпного посуду зрубної культурно-історичної спільноти доби пізнього бронзового віку.
• Група курганоподібних насипів - ІІІ (археол.). Знаходиться за 0,2-0,3 км на південний захід – південь від села, в 0,65 км на південний схід від залізничного переїзду на шосе сс. Дмитрівка – Єристівка. Обстежувалися О.Б.Супруненком і О.В.Сидоренком у 2004 та 2008 рр. Розташовані на незначному підвищенні посеред заплави, над пересохлою старицею (висота 1,0 м), неподалік повороту шосе сс. Дмитрівка – Єристівка, поряд із опорами високовольтних ліній електропередач. Два дуже розорані, на сьогодні – задерновані, курганоподібні насипи мають висоту 0,3 і 0,5 м, діаметр 15-16 м. На них виявлені окремі уламки ліпного посуду доби раннього бронзового віку та зрубної культури, фрагменти кахлів ХІХ ст. Знахідки зберігаються у Горішньоплавнівському історико-краєзнавчому музеї.
• Група курганоподібних насипів - IV (археол.). Знаходиться за 1,4 км на захід від села і в 0,1 км на північний схід від залізничного переїзду на шосе сс. Дмитрівка – Єристівка. Обстежувалася О.Б.Супруненком у 2004 р., О.В.Сидоренком і С.А.Скорим 2008 р. Розташована на невеликому мису над заболоченою старицею (висота 1,5 м), зліва від насипу залізниці і шосе до м. Горішні Плавні, навпроти повороту асфальтованої дороги на с. Дмитрівка. Три задернованих курганоподібних насипи, висотою 0,5-1,2 м і діаметром 12- 22 м, вкриті скупченнями кущів і дерев посеред лук, витягнуті ланцюжком у меридіональному напрямку. Поряд із ними виявлені рештки зруйнованих на початку ХХ ст. господарських споруд хутора, на одному – залишки пагорбів новітніх могил. Через найбільший насип прокладений кабель лінії оптико-волоконного зв’язку. Зі знахідок, крім уламків ліпного посуду доби бронзового віку, виявлені фрагменти лицевих кахлів ХІХ ст.

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 89 осіб.

Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	75	84,27%
російська	13	14,61%
інші	1	1,12%

Транспорт

Через село проходить автодорога місцевого значення:

• О1711147 "Дмитрівка - Кобелячок - Кишеньки"

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Гора [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]