Очікує на перевірку

Горбачевський Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Якович Горбачевський
Іван Якович Горбачевський
Іван Якович Горбачевський
Іван Горбачевський
міністр охорони здоров'я Цислейтанії
30 липня 1918 — 11 листопада 1918
МонархКарл I та IV
ПрезидентМакс Гусарек фон Гейнлейн
Попередникпосада запроваджена
НаступникІгнац Кауп
міністр без портфеля Цислейтанії
30 серпня 1917 — 30 липня 1918
МонархКарл I та IV
ПрезидентЕрнст Зайдлер фон Фойхтенеґ
ПопередникВіктор Матая
НаступникІван Жолгер
член Палати панів Райхсрату Цислейтанії
1908 — 11 листопада 1918
ректор Українського вільного університету
1931 — 1935
ПопередникАндрій Яковлів
НаступникОлександр Колесса
ректор Українського вільного університету
1923 — 1924
ПопередникСтаніслав Дністрянський
НаступникФедір Щербина
професор кафедри хімії Українського вільного університету
1921 — 1939
Попередникпосада запроваджена
ректор Карлового університету
1902 — 1903
ПопередникЯн Ладислав Сікора
НаступникВінценц Строугал
професор кафедри лікарської хімії Карлового університету
серпень 1883 — 1917

Народився15 травня 1854(1854-05-15)[1][2][…]
Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, СРСР[4]
Помер24 травня 1942(1942-05-24)[1][3][5] (88 років)
Нове Мєсто, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[5]
Похованийцвинтар «Шарка»[6]
Виборчий округчлен УНРади
Відомий яквчений, відкрив фермент ксантиноксидазу
Місце роботиФедеральний уряд Австрії і Віденський університет
КраїнаЗУНР ЗУНРЧехословаччина Чехословаччина (1924)Австро-Угорщина Австро-Угорщина
НаціональністьУкраїнець
Alma materВіденський університет
Батькоо. Яків Горбачевський
МатиГонората Воїнська
У шлюбі зЕмілія Білінська (1881)
Діти2 доньки
БратиАнтін Горбачевський
Професіяхімік
Релігіягреко-католик
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Преміїкандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини (1911)
Почесні званнядійсний член НТШ (1899), Чеської академії наук і мистецтв (1912), ВУАН (1925)
ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/008.htm

Іва́н Я́кович Горбаче́вський гербу Корчак[7] (15 травня 1854, с. Зарубинці, нині Тернопільський район Тернопільської області — 24 травня 1942, Прага) — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН (1925 р.), дійсний член НТШ. Іван Горбачевський — кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року[8]. Брат Антіна Горбачевського.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Іван Горбачевський, 1886

Іван Горбачевський народився 15 травня 1854 року в с. Зарубинцях, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) у сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817—14.7.1875, Збараж[9]) гербу Корчак[7].

Закінчив Першу тернопільську класичну гімназію, під час навчання в якій став одним з перших членів гуртка «Громада», заснованого учнем 6 класу Іваном Пулюєм у січні 1863 року.[10]

Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, отримав ступінь доктора медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ» (18751877 роки)[11].

У 1883—1917 роках упродовж 35-ти років був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 19021903 роки (або 19031904 роки[11]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889—1890, 1894—1895, 1904—1905, 1911—1912 роках.

Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» у Празі, створив фонд допомоги студентам.[12]

Протягом 1906—1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору[11], член Палати шляхти австро-угорського парламенту, 1917—1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. У 1918 брав участь у діяльності Укр. парламент. репрезентації, зокрема у нараді щодо нац. держ. самовизначення Сх. Галичини. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.

У жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.

Помер 24 травня 1942 року у Празі, похований з родиною[13] поблизу костелика св. Матея[cs] на празькому цвинтарі «Шарка» (чеськ. Šárka).[14]

Доробок

[ред. | ред. код]
Делегати ХІІІ Міжнародного конгресу лікарів. Париж, 1900 р. Зліва направо: Володимир Сіменович, Іван Горбачевський, Є. Кобринський, В. Кобринський, Теофіл Гвоздецький, В. Шмігельський
Іван Горбачевський

Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії.

Перша ж наукова праця «Синтез сечової кислоти» (1882 р.)[11][15] принесла Горбачевському наукове визнання. Вперше у світі 28-літній українець синтезував сечову кислоту з гліцину, що до того не вдавалося нікому, хоча над цим питанням працювали всесвітньо відомі науковці, зокрема Е. Фішер, В. Траубе, О. Розен та інші.[16]

Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.[11]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.

Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).

Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований 1924 року в Празі[11].

За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)[11].

Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904—1908 роки).

Є одним зі співавторів Наукової енциклопедії Отто (чеськ. Ottův slovník naučný)[17] — найбільшої енциклопедії чеською мовою.

Іван Горбачевський став засновником міністерства і першим міністром здоров'я Австро-Угорщини. Більше того, це міністерство, яке спеціалізувалося винятково на охороні здоров'я, стало першим в Європі[18] і світі[19]. За проектом розбудови та програми дії цього міністерства пізніше розбудувалися міністерства здоров'я Англії, Франції та інших держав.

Вшанування

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Czech National Authority Database
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. а б Wien Geschichte WikiWien: 2014.
  4. ŽivaAcademia, 1853. — вип. 1/2023. — ISSN 0044-4812
  5. а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Matěje v Dejvicích, sign. DEJ Z12, s. 168 — Т. DEJ Z12. — С. 168.
  6. http://abicko.avcr.cz/archiv/2004/3/obsah/jan-ivan-horbaczewski-150.-vyroci-narozeni.html
  7. а б Гонський Я. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях (нарис) [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. — С. 138.
  8. Nomination Archive. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 7 серпня 2019.
  9. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — S. 143. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  10. Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 78. — ISBN 978-966-457-228-3.
  11. а б в г д е ж и Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович… — С. 393.
  12. від. Бібліотека Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (укр.). Процитовано 15 серпня 2023.
  13. Родина Горбачевських та Костівих [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Український меморіал.
  14. Jan (Ivan) Horbaczewski 150. výročí narození [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (чес.)
  15. Horbaczewski, Johann (1882-07). Synthese der Harnsäure. Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft (нім.). Т. 15, № 2. с. 2678—2678. doi:10.1002/cber.188201502236. ISSN 0365-9496. Процитовано 28 січня 2020.
  16. Hitchings, G. H. (1978). Kelley, William N.; Weiner, Irwin M. (ред.). Uric Acid: Chemistry and Synthesis. Uric Acid. Т. 51. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 1—20. doi:10.1007/978-3-642-66867-8_1. ISBN 978-3-642-66869-2.
  17. Q2041543: Наукова енциклопедія Отто
  18. Володимир Гонський. Людина і нація: Іван Горбачевський та інші // [[Українська правда]], Історична правда. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
  19. Ігор Мельник. Перший у світі міністр охорони здоров'я // [[Збруч (газета)|Збруч]]. 16.05.2014. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
  20. Кафедра медичної біохімії // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 214.

Література та посилання

[ред. | ред. код]

Енциклопедична література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]