Горбоконик (балет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балет
Горбоконик
Композитор Щедрін Родіон Костянтинович
Джерело сюжету Коник-горбунок
Перша постановка 4 березня 1960
Інформація у Вікіданих

«Горбоконик» (рос. Конёк-Горбунок) — балет за однойменною казкою П. П. Єршова. У 4 актах 8 картинах з прологом і епілогом. Композитор Р. К. Щедрін, автори сценарію балетмейстер В. І. Вайнонен і драматург П. Г. Маляревський.

Історія створення[ред. | ред. код]

Балет складений, за деякими даними, в 1955 році[1], за іншими — в 1958[2] на замовлення Большого театру молодим композитором, тоді ще студентом консерваторії. За спогадами композитора, передувала роботі над балетом поїздка по білоруських селах, де композитор слухав народні пісні[1]. Вперше поставлений 1960 року в Большому театрі. Твір присвячений Майї Плісецькій, балерині Большого театру, на якій 1958 року Р. Щедрін одружився.

Зміст[ред. | ред. код]

Пролог[ред. | ред. код]

Селянський син Іван стеріг пшеницю і зловив злодія — чарівного коня, який у відкуп дав Іванові трьох коней: двох красенів розписних, а третього — коника на прізвисько горбоконик.

Акт перший[ред. | ред. код]

Іван з братами продавав коней царя, але коні не хотіли продаватися без Івана, і він узяв Івана конюхом.

Акт другий[ред. | ред. код]

Колишній конюх розсердився і доніс на Івана, що той бажає привезти Цар-дівчину. Цар послав тоді сам за нею Івана, і Коник-Горбоконик допоміг Івану виконати доручення.

Акт третій[ред. | ред. код]

Щоб одружитися на Цар-дівиці, цар вирішив омолодитися, скупавшись в окропі, але випробувати спосіб омолодження спочатку на Іванові. Той змушений був підкоритися, пірнув в окріп і виринув сліпучим красенем, добрим молодцем. Тоді і цар, повний надій і не підозрюючи про підступ і шахрайство, пірнув в окріп і … живцем зварився.

Епілог[ред. | ред. код]

Весілля Івана і Цар-дівиці.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]