Горго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горго
дав.-гр. Γοργώ
Народилася 518 до н. е.[1] або 508 до н. е.[1]
Спарта, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція
Померла 5 століття до н. е.
Країна Спарта
Знання мов грецька
Титул королева-консорт
Батько Клеомен I
У шлюбі з Леонід I[2]
Діти Плістарх

Горго (дав.-гр. Γοργώ; близько 507 — після 480 до н. е.) — спартанська цариця-консортка, дружина царя Леоніда I. Єдина дитина царя та Леонідового брата по батьку Клеомена I. Мати царя Плістарха. Вирізняється тим, що є однією з небагатьох жінок, згаданих Геродотом, і зображена в джерелах як кмітлива й мудра[3][4].

Народилася близько 507 року до н. е. (518 або 508[5]) в сім'ї спартанського царя Клеомена I. Згідно з Геродотом, була його єдиною дитиною. Найраніший випадок з її життя, який згадано в Історіях, припадає на час, коли у 499 році до н. е. вождь повсталих іонійців Аристагор вирушив до європейської частини Еллади для залучення союзників. Першим пунктом зупинки посольства була Спарта, де Аристагор вів перемовини з царем Клеоменом. Однак його слова не справили на спартанця враження і він відмовив через тривалість можливого походу на багату імперію. Розуміючи неуспіх своєї місії, лідер повстання вирушив до будинку царя і почав пропонувати йому все більше і більше грошей, поки не пообіцяв 50 талантів срібла. 8- чи 9-річна на той час Горго вигукнула: «Батьку! Чужинець підкупить тебе, якщо ти не підеш!». Клеомен пішов, а посольству іонійців довелося ні з чим покинути Спарту[6].

Як і всі спартанки, від яких очікувалося народити сильних нащадків, Горго, ймовірно, займалася бігом, метанням диска й списа та боротьбою[7]. Як жінка з еліти, вона, мабуть, вчилася читати й писати, здобула освіту в мистецтві[7][5]. Через такий вишкіл Плутарх приписує Горго історію, в якій на слова іноземки «Ви, спартанські жінки, єдині, хто править своїми чоловіками» вона відповіла: «Так, ми єдині, хто народжують [справжніх[8]] чоловіків»[9].

Після смерті Клеомена у 489 році до н. е. Горго залишилася його єдиною спадкоємицею. До 490 року до н. е. вона, очевидно, вже була у шлюбі з єдинокровним братом свого батька Леонідом[4]. Самостійно королевою, попри походження, Горго не була, оскільки в Спарті жінки царської крові не мали особливого місця, проте вона мала певну владу й вплив[7].

Остання і найвідоміша згадка належить до кінця 480-х років до н. е. Згідно з Геродотом, Горго розгадала зміст посилки, надісланої спартанським вигнанцем Демаратом у Спарту. Він хотів попередити земляків про те, що Ксеркс задумав похід на Грецію. Для цього він взяв дощечку для письма, покриту воском, зішкріб віск, на дереві дощечки написав попередження і знову залив воском, щоб ніхто з персів не здогадався про таємний сенс. Спартанці довго не могли зрозуміти, що це означає, поки цариця Горго не сказала, що потрібно зішкребти віск, і тоді проявляться літери[10]. У книзі «Зломщики кодів» Девід Кан називає її однією з перших записаних жінок-криптоаналітикинь.

Письменниця й історикиня Гелена П. Шрадер припускає, що Горго була з Леонідом в подорожі для узгодження дій союзу грецьких міст і що саме тоді відбулася розмова з іноземкою з Плутарха[11]. Також згідно з Плутархом, перед битвою при Фермопілах, знаючи, що смерть чоловіка неуникна, Горго запитала його, що робити. Леонід відповів «одружися з хорошим чолвіком, який буде добре поводитись з тобою, народи йому дітей і живи хороше життя»[12].

Подальша доля цариці Горго невідома.

Пізніше історики пишуть, що Арістотель приписував Горго фразеологізм «зі щитом або на щиті». За припущеннями істориків, це вперше зробила енциклопедія Іоанна Стобея.

В культурі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б World History Encyclopedia — 2009.
  2. Любкер Ф. Leonidas // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 732–733.
  3. The landmark Herodotus : the histories | WorldCat.org. search.worldcat.org (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  4. а б Lightman, Marjorie (2008). A to Z of Ancient Greek and Roman Women. New York: Facts on File, Inc. p. 148. ISBN 978-0816067107.
  5. а б Mark, Joshua J. Gorgo of Sparta. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  6. Геродот. V. 51
  7. а б в Spartan women | WorldCat.org. search.worldcat.org (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  8. Mark, Joshua J. Spartan Women. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  9. Plutarch, Lycurgus, chapter 14, section 4. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 17 березня 2024.
  10. Геродот. VII. 239
  11. Leonidas and Gorgo of Sparta - Spartan Queen Gorgo. sparta-leonidas-gorgo.com. Процитовано 17 березня 2024.
  12. Roberts, Andrew (1 November 2008). The Art of War: Great Commanders of the Ancient and Medieval Worlds 1600 BC – AD 1600. Quercus. p. 83.
  13. Santas, Constantine; Wilson, James M.; Colavito, Maria; Baker, Djoymi (21 березня 2014). The Encyclopedia of Epic Films (араб.). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-8248-5.

Література[ред. | ред. код]