Горденін Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Микола Миколайович Горденін (рос. Николай Николаевич Горденин, зустрічається написання прізвища як Гарденін; 12 травня 1860, м. Тамбов, Російська імперія — після 1925, Ялта (?)) — український архітектор, автор величезного числа проектів будинків і храмів, реконструкцій у Києві та на Київщині, чий доробок і особистіть дотепер лишються маловідомими.

Біографія[ред.ред. код]

Микола Миколайович Горденін народився 12 травня 1860 року[1] в Тамбові. Спадковий дворянин, представник старовинного роду, відомого з 17-18 століть.

Впродовж 18751881 років навчався у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, у 1883-84 рр. підготував проект «собор у губернському місті», здобув малу срібну медаль і 27 листопада 1884 року отримав диплом зі званням некласного художника архітектури.

У 1884-86 рр. відбував військову повинність.

Працював молодий зодчий спершу у місті Рибинську (Росія), виконуючим обов'язки міського архітектора.

Починаючи від 1886 року працював у Києві. У своїй роботі архітектор використовував форми преважно російського і так званого «цегляного» стилю, але вдавався і до еклектизму — наявні окремі елементи неоренесансу та необароко.

Вппродовж 1880-1900-х років багато та плідно будує для Києва та Київщиини.

1908 року вступив до гімназії Стельмашенка на посаду вчителя малювання, однак працював на цій посаді лише 3 місяці і звільнився за власним бажанням.

1910 року придбав будинок № 15 на вул. Кудрявській, де й проживав у подальшому.

У 1910-і роки зі значними замовленнями не працював.

Після революції, у 1920-і роки працював у комунвідділі, обстежував стани та складав плани комунальних будівель.

На жаль, 1925 роком відомості про митця уриваються. За одним із припущень, міг 1925 року переїхати до Ялти, де директором театру працював його син Володимир.

Роботи для Києва[ред.ред. код]

Головний фасад гуртожитку Інституту шляхетних дівчат

У Києві Микола Миколайович Горденін спроектував низку будівель, серед них:

  • житловий будинок на Андріївському узвозі: № 13 (1888; тут на 2-му поверсі в квартирі № 2 мешкала родина професора Київської духовної академії Афанасія Івановича Булгакова. Сьогодні в будівлі розташований київський музей письменника Михайла Булгакова),
  • прибутковий будинок Хітрово на вул. Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського) № 97 (1889);
  • житловий будинок на вул. Кирилівській (тепер Фрунзе) № 11 (1889 р.);
  • житловий будинок на Андріївському узвозі № 24 (кінець XIX ст.);
  • житловий будинок на вулиці Львівській (тепер Січових Стрільців) № 22 (1890);
  • житловий будинок на вул. Паньківській № 14 (1890 р., не зберігся);
  • житловий будинок на вул. Шота Руставелі № 53 (1892 р., не зберігся);
  • житловий будинок на вул. Саксаганського № 93 (1892 р.);
  • житловий будинок на вулиці Трьохсвятительській № 5 (189294);
  • житловий будинок на вул. Ярославській № 49 (1893);
  • житловий флігель на вул. Глибочицькій № 85 а (1893 р., не зберігся);
  • житловий будинок на вул. Златоустівській № 42 (1894 р., не зберігся);
  • житловий будинок на вулиці Львівській (тепер Січових Стрільців) № 32 (1894-95 рр., не зберігся);
  • прибуткові будинки по вулиці Маложитомирській № 18 (1895),
  • № 13 (1896),
  • прибутковий будинок на вулиці Малопідвальній № 15 (1896);
  • житловий будинок на вул. Глибочицькій № 93 (1896 р., не зберігся);
  • житловий будинок на вулиці Ярославів Вал № 29 (третій поверх прибудова, 189798);
  • житловий будинок на вулиці Ярославській № 31 (1899),
  • житловий будинок у садибі В. Митрофанова на вул. Борисоглібській № 15 (1899);
  • садиба на вулиці Святославській (тепер В'ячеслава Липинського) № 4-б (1899),
  • житловий будинок на вулиці Хорива, № 49-Б. Садиба. Флігель, 1901–02, Історизм.
  • житловий будинок на вулиці Святославській (тепер В'ячеслава Липинського) № 7 (1900—1901 рр.),
  • житловий будинок на вулиці Святославській (тепер В'ячеслава Липинського) № 9 (1900—1901 рр.),
  • житловий будинок на вулиці Святославській (тепер В'ячеслава Липинського) № 11 (1900—1901 рр.),
  • житловий будинок на вулиці Святославській (тепер В'ячеслава Липинського) № 13 (1900—1901 рр.),
  • житловий будинок на вул. Бульйонській (тепер Казимира Малевича) № 32 (1906 р., не зберігся)
  • дерев'яна Миколаївська церква у Святошині (1907 р., не збереглася)

ймовірно, є автором житлового будинку на вул. Верхній Вал, № 46 а (1908 р., не зберігся).

Горденін є автором проектів будинку київської юдейської громади (1894) та синагоги на вулиці Щекавицькій № 10, 29 (189495).

Також 1910 року збудував Новостроєнську синагогу (не збереглася).

На території Київської області відомі такі роботи Миколи Горденіна:

.

Адреси у Києві[ред.ред. код]

  • вул. Стрітенська (1880-і);
  • Михайлівський провулок № 36 (тепер Прорізна № 18) (1890-і);
  • вул. Софіївська № 15 (до 1900 року);
  • вул. Ярославів Вал № 29 (1901—1909);
  • вул. Бульварно-Кудрявська № 23 (1910—1912);
  • вул. Кудрявська № 15 (після 1912).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Метрична книга Тамбовської духовної консисторії. Раніше дата народження вказувалася 24 січня 1864 року

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Горденін Микола Миколайович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 177. — ISBN 5-88500-042-5.
  • Бреяк О. В. (завідувач відділу краєзнавства обласного Центру охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини управління культури і туризму КОДА) Архітектор Микола Горденін // Державний історико-культурний заповідник у м. Вишгороді (офіційний сайт).
  • Барановский Г. В. Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров 1842—1892. — СПб. 1893 (рос.)
  • Лукашенко П. Козаровичі. — К. 2003
  • Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. — К. 2009
  • Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століття. Біографічний довідник. — К.: НДІТІАМ, 1999.


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.