Горес Бебкок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Горес Велкам Бебкок (англ. Horace Welcome Babcock; 13 вересня 191229 серпня 2003) — американський астроном, член Національної АН США (1954). Син Г. Д. Бебкока.

Життєпис[ред.ред. код]

Родився в Пасадені (штат Каліфорнія). У 1934 закінчив Каліфорнійський технологічний інститут, продовжував освіту в Каліфорнійському університеті в Берклі. У 1938—1939 працював в Лікській обсерваторії, в 1939—1941 — в обсерваторії Мак-Доналд. У роки другої світової війни займався дослідженнями з військової тематики в Массачусетському і Каліфорнійському технологічних інститутах. З 1946 працював в обсерваторіях Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (у 1964—1978 — їхній директор). З 1978 — почесний співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон.

Основні наукові роботи присвячені вивченню галактик і магнітних полів Сонця і зірок. У 1946 вперше виявив магнітне поле у зірок, змірявши за допомогою створеного ним аналізатора зеєманівське розщеплювання ліній в спектрі зірки 78 Деви; незабаром знайшов, що багато пекулярних A-зірок мають сильні магнітні поля, зміни яких корелюють із спектральними змінами. У 1950 відкрив магнітне поле у M-гіганта, в 1955 — у змінної зірки RR Ліри. У 1958 опублікував каталог зірок, що володіють магнітними полями.

У 1952 спільно з Г. Д. Бебкоком винайшов і виготовив сонячний магнітограф — прилад для детальної реєстрації магнітних полів на поверхні Сонця; спільно з Г. Д. Бебкоком почав регулярне картографування сонячних магнітних полів. Запропонував гіпотезу, що пояснює утворення сонячних плям і їхні магнітні властивості. Згідно з цією гіпотезою силові лінії загального магнітного поля Сонця закручуються унаслідок нерівномірності обертання Сонця і тоді, коли це тороїдальне поле виноситься на поверхню висхідними потоками речовини, у фотосфері в місцях виходу силових ліній утворюються плями.

Досліджував обертання галактики Андромеди і показав в 1938, що її спіральні рукави волочаться (відстають в обертанні від ядра), вивчав яскравість нічного неба і міжзоряне поглинання поблизу північного галактичного полюса, виконав спектральні дослідження зірок типа U близнюків, комет, Сонця.

Велику увагу приділяв приладобудуванню. Створив багато приладів, якими оснащені обсерваторії Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар. Окрім сонячного магнітографа, ним сконструйована перша автоматична мікрофотометрія інтенсивностей, експонометри і автоматичні гіди для 100- і 200-дюймових телескопів; разом з Г. Д. Бебкоком сконструював машину для нарізки дифракційних грат і виготовив високоякісні грати великих розмірів.

Член низки наукових товариств.

Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1957), медаль А.С.Еддінгтона Лондонського королівського астрономічного товариства (1957), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1969).


Астрономія Це незавершена стаття про вченого-астронома.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
США Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.