Горець (вірш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Горець» (або «Кремлівський горець»: „Мы живем, под собою не чуя страны...“) — вірш Осипа Мандельштама, листопада 1933 року, один з найбільш знаменитих віршів XX століття[1], епіграма, присвячена «кремлівському горцю» Сталіну[2].

Mandelstam Stalin Epigram-c.jpg

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1930 роках був час повного контролю над особистістю у СРСР і в країні був сильно розвинений культ особи Сталіна. Багато Радянських письменників вихваляли правителя СРСР. У такий час було придумано сміливий вірш, який в підсумку коштував життя автору. Вірш був написаний після того як Осип Емільович бачив найсильніший кримський голод. Авторства свого Осип Мандельштам не приховував, і після свого арешту готувався до розстрілу.

Осип Мандельштам
Мы живем, под собою не чуя страны

Мы живем, под собою не чуя страны,
Наши речи за десять шагов не слышны,
А где хватит на полразговорца,
Там припомнят кремлёвского горца.
Его толстые пальцы, как черви, жирны,
И слова, как пудовые гири, верны,
Тараканьи смеются глазища
И сияют его голенища.

А вокруг него сброд тонкошеих вождей,
Он играет услугами полулюдей.
Кто свистит, кто мяучит, кто хнычет,
Он один лишь бабачит и тычет,
Как подкову, дарит за указом указ —
Кому в пах, кому в лоб, кому в бровь, кому в глаз.
Что ни казнь у него — то малина,
И широкая грудь осетина.

Значення слів[ред. | ред. код]

  • Горець — Сталін.
  • Малина — слово зі злочинного жаргону в пам'ять того, що Сталін у молодості був частиною злочинного світу, коли носив псевдонім «Коба»[3]
  • Осетин — Сталін. Сталін був родом з міста Горі поблизу Південної Осетії[3].

Формат[ред. | ред. код]

Вірш написаний тристопним анапестом з пірихієм.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Історичні хроніки. 1934 рік — Осип Мандельштам
  • Історичні хроніки. 1982 рік — Юрій Андропов

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]