Горихвістка алашанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горихвістка алашанська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Горихвістка (Phoenicurus)
Вид: Горихвістка алашанська
Phoenicurus alaschanicus
(Przevalski, 1876)
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus alaschanicus
Віківиди: Phoenicurus alaschanicus
ITIS: 562028
МСОП: 22710030
NCBI: 2292715

Горихвістка алашанська[2] (Phoenicurus alaschanicus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Цей малодосліджений вид птахів є ендеміком Китаю.

Довжина птаха становить 14-16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови і шия сірі, спина, надхвістя і хвіст іржасто-руді. Плечі і крила чорні, на крилах білі смуги. Нижня частина тіла іржасто-руда. живіт білуватий. Самиці мають непримітне, тьмяно-буре забарвлення, нижня частина тіла у них охриста. Хвіст з боків рудий, центральна частина хвоста чорнувато-бура.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Алашанські горихвістки гніздяться на півночі центрального Китаю (Цинхай, Ганьсу, Нінся, зокрема в горах Алашань). З жовтня по березень вони мігрують на схід до Хебея і Пекіна. Вони живуть на кам'янистих схилах, порослих чагарниками і в чагарникових заростях на берегах гірських річок і струмків в межах поясу хвойних гірських лісів, на висоті від 3300 до 3500 м над рівнем моря. Взимку зустрічаються в долинах, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, восени також ягодами.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція алашанських горихвісток становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Phoenicurus alaschanicus. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.