Горихвістка синьолоба
| ?Горихвістка синьолоба | |
|---|---|
_(48215463147).jpg) Самець синьолобої горихвістки | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
| Рід: | Горихвістка (Phoenicurus) |
| Вид: | Горихвістка синьолоба |
| Біноміальна назва | |
| Phoenicurus frontalis Vigors, 1832 | |
| Синоніми | |
| Adelura frontalis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phoenicurus frontalis |
 Віківиди: | Phoenicurus frontalis |
 ITIS: | 562033 |
 МСОП: | 22710084 |
 NCBI: | 228307 |
Горихвістка синьолоба[2] (Phoenicurus frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і горах Центрального Китаю.
.JPG)
_(48936897893).jpg)
Довжина птаха становить 15-16 см. У самців голова і верхня частина тіла сині, пера на крилах мають іржасто-коричневі края. Нижня частина тіла і надхвістя оранжеві, хвіст чорний, з боків рудий. Самиці мають переважно буре забарвлення, нижня частина тіла у них має рудуватий відтінок.
Синьолобі горихвістки мешкають в Гімалаях від північно-східного Афганістану до центрального і південного Китаю (від східного Цинхая і північного заходу Ганьсу на південь до південного і східного Тибету, Сичуаня, північного Юньнаня і Гуйчжоу) і північної М'янми. Вони зимують на південних схилах Гімалаїв та на півночі Індокитаю. Синьолобі горихвістки гніздяться у високогірних чагарникових заростях, зимують в рідколіссях і садах. Живляться переважно комахами, взимку також насінням і ягодами. Сезон розмноження в Гімалях триває з середини травня по серпень, в Китаї з травня по липень. Гніздо чашоподібне, розміщується серед каміння на землі, в густій рослинності або в дуплі, на висоті до 7 м над землею. В кладці від 3 до 4 блідо-сірувато-рожевих або світло-охристих яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus frontalis. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |