Гори Баффіна
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| Гори Баффіна | ||||
 | ||||
|
66°33′00″ пн. ш. 65°26′00″ зх. д. / 66.55° пн. ш. 65.4333° зх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Канада  | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Нунавут | |||
| Тип |
гірський хребет | |||
| Висота |
2147 м | |||
  Гори Баффіна Гори Баффіна (Канада) | ||||
 | ||||
Гори Баффіна — гірський хребет, що простягнувся північно-східним берегом Баффінової Землі і острова Байлот, частина Арктичних Кордильєр. Їх покриті льодом вершини — одні з найвищих на сході Північної Америки, сягають 1525-2146 метрів над рівнем моря[1]. Баффінові гори — не ізольоване гірське пасмо, розділене водними просторами, а частина набагато більшої гірської системи, Арктичних Кордильєр[2].
Найвища точка — гора Одін висотою 2147 метрів[3][4], а одна з найзнаменитіших — Асгард (2015 метрів)[5]. Найвища точка північної частини гір — Кіаївік[en] (1963 метрів)[6]. На горах Баффінової Землі немає дерев, вони лежать на північ від арктичної межі лісу. Гори сильно порізані, складені в основному з граніту. Гори Баффіна знаходяться на східному краю Канадського щита.
| № | Назва | Висота |
|---|---|---|
| 1 | Одін | 2147 |
| 2 | Асгард | 2015 |
| 3 | Кіаївік[en] | 1963 |
| 4 | Ангілаак[en] | 1951 |
| 5 | Кісимнгіуктук[en] | 1905 |
| 6 | Укпік[en] | 1809 |
| 7 | Бестіл[en] | 1733 |
| 8 | Туле | 1711 |
| 9 | Ангна[en] | 1710 |
| 10 | Тор[en] | 1675 |
Гори Баффіна посічені глибокими фіордами та заледенілими долинами, де лід та сніг лежать між вершинами гір. Снігопади несильні, набагато слабкіші, ніж у горах Святого Іллі на південному сході Аляски і на південному заході Юкону.
Найбільший льодовик гір Баффіна — льодовик Пенні[en], площею 6000 км². В середину 1990-х років канадські дослідники вивчали характер збільшення і танення Пенні протягом багатьох століть, досліджуючи здобуті бурінням зразки.[7]
Гори Баффіна є домівкою для мхів, лишайників і судинних рослин (осокові і пухівки).
Одна з перших експедицій у гори Баффіна була зроблена в 1934 році Дж. М. Ворді (англ. J.M Wordie), в її ході були підкорені вершини Піонер та Лонгстафф (англ. Longstaff).
Національний парк Ауюйтук заснували в 1976 році. У ньому знаходиться безліч характерних арктичних ландшафтів — фіорди, льодовики та льодовикові поля. З інуїтської «Ауюйтук» означає «земля, яка ніколи не тане». В 2000 році національний резерват Ауюйтук став повноцінним національним парком.
До контакту з європейцями у горах Баффіна було декілька інуїтських поселень. Першими європейцями, зустріли на Баффінова Землі інуїтів, швидше за все були норвежці, які прибули сюди в XI столітті, проте перша письмова згадка цього острова належить Мартіну Фробишеру, який шукав Північно-Західний прохід, і описав Баффінову Землю в 1576 році.
- ↑ Baffin Mountains.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Retrieved on 2007-10-06 - ↑ Park Wardens — Arctic Cordillera. Архів оригіналу за 17 лютого 2008.
- ↑ Mount Odin. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
- ↑ Mount Odin, Nunavut. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Baffin Island — Peakware World Mountain Encyclopedia [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved on 2007-10-06
- ↑ Qiajivik. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Nunatsiaq News: Penney Ice Cap shrinking like the rest?. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 10 січня 2008.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |