Горлиця філіпінська
| Горлиця філіпінська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_Bangkong_Kahoy_valley,_Luzon,_Philippines_(13736387065).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Macropygia tenuirostris Bonaparte, 1854 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горлиця філіпінська[2] (Macropygia tenuirostris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Філіппінах та на Калімантані.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 38-41 см (враховуючи довгий хвіст), вага 157-190 г. Голова світло-рудувато-коричнева, тім'я і шия мають рожевуватий відтінок. Верхня частина тіла темно-коричнева, нижня частина тіла рудувато-коричнева. У самців задня частина шиї і бічні сторони грудей чорні, з пурпуровим або зеленуватим відблиском. У самиць задня частина шиї коричнева, відблиск у забрвленні відсутній, на грудях чорні кінчики пер створюють лускоподібний візерунок. Лапи червоні, дзьоб коричневий, райдужки червоні[3][4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- M. t. phaea McGregor, 1904 — острів Калаян[en];
- M. t. tenuirostris Bonaparte, 1854 — Філіппіни;
- M. t. borneensis Robinson & Kloss, 1921 — Калімантан;
- M. t. septentrionalis Hachisuka, 1930 — острови Батан[en], Ітбаят[en] і Сабтанг[en] (північні Філіппіни), острів Ланьюй (Тайвань).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Філіпінські горлиці живуть в вологих рівнинних тропічних лісах і садах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Macropygia tenuirostris. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 266. ISBN 9781408135556. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Baptista, L.F.; Christie, D A; Horblit, H.M.; Boesman, P. (2017). del Hoyo, Josep; Trail, P.W.; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo (ред.). Philippine Cuckoo-dove (Macropygia tenuirostris). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |