Горлянка ялинкоподібна
| Горлянка ялинкоподібна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Ajuga chamaepitys (L.) Schreb., 1774 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Teucrium chamaepitys L. Ajuga chia Schreber (горлянка хіоська[1]) = Ajuga chamaepitys subsp. chia (Schreb.) Arcang. | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Горлянка ялинкоподібна[2], горлянка ялинковидна[1] (Ajuga chamaepitys) — вид рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у північно-західній Африці, Європі крім півночі, західній і середній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Вид дуже мінливий у ряді характеристик (розмір, форма та колір квітів, густота запушення, тощо). Тому є велика кількість підвидів: у Євро-середземноморському районі приблизно 14[3].
Однорічна чи багаторічна, 5–15 см заввишки, дуже ароматна трава. Стебло лежаче, висхідне до вертикального, гіллясте, білясто волосисте. Листки при основі сидячі, від ланцетних до зворотнояйцеподібних, цілі, максимум 5 см завдовжки та 1 см завширшки, від рідкісно до густо волосисті. Листки стебла 3-лопатеві до 3-конічні з довгими і вузькими сегментами, білувато волосаті. Квітки поодинокі, іноді попарно в пазухах листя. Віночок жовтий, 5–15 мм завдовжки, верхня губа дуже коротка, нижня губа велика, 3-лопатева. [3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у північно-західній Африці, Європі крім півночі, західній і середній Азії[4][5][6][7].
Росте на полях, у виноградниках, лісах, особливо на ґрунтах, багатих кальцієм. Цвіте з травня по вересень[3].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Чисельність виду швидко зменшується в останні десятиліття. Вид має статус CR У Чехії та NT у Словаччині[3].
Використання[ред. | ред. код]
Раніше вид мав застосування в народній медицині[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 300. (рос.)(укр.)
- ↑ Ajuga chamaepitys // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г д Jindřich Houska (2007). Ajuga chamaepitys. Botany.cz. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 21.12.2019. (чеськ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||