Гормігуеро чорнощокий
| Гормігуеро чорнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець чорнощокого гормігуеро
.jpg) Самиця чорнощокого гормігуеро
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myrmoborus myotherinus (Spix, 1825)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thamnophilus myotherinus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гормігуе́ро чорнощокий[3] (Myrmoborus myotherinus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Амазонії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12-13 см, вага 16-22 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла сизувато-чорна, крила і хвіст дещо тьмяніші, обличчя, горло і кінчики крил чорні. Самиці мають тьмяне, переважно оливково-коричневе забарвлення, кінчики крил у них чорні, нижня частина тіла світло-жовтувата або охриста. Представники різних підвидів вирізняються відтінками у забарвленні.
Підвиди[ред. | ред. код]
- M. m. elegans (Sclater, PL, 1857) — південна Венесуела (захід Болівару, південь Амасонасу), північний захід Бразильської Амазонії (північна Рорайма, північний захід Амазонасу у верхній течії Ріу-Неґру), південний схід Колумбії (Мета, Ваупес), схід Еквадору, Перу (на південь до Амазонки, на схід до Укаялі);
- M. m. myotherinus (Spix, 1825) — крайній схід Перу (на схід від Укаялі), південний захід бразильської Амазонії (захід Амазонасу, Акрі), північний захід Болівії;
- M. m. incanus Hellmayr, 1929 — північний захід Бразильської Амазонії (на північ від Амазонки, між річками Жапура і Путумайо);
- M. m. ardesiacus Todd, 1927 — Бразильська Амазонія між річками Жапура і Ріу-Неґру;
- M. m. proximus Todd, 1927 — Бразильська Амазонія на південь від Амазонки, між річками Пурус і Мадейра;
- M. m. ochrolaemus (Hellmayr, 1906) — центральна Бразильська Амазонія (від річок Мадейра і Рузвельт[en] до Токантінса і півдня острова Маражо, на південь до Мату-Гросу);
- M. m. sororius (Hellmayr, 1910) — південь центральної Бразильської Амазонії (південний схід Амазонасу, Рондонія).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Чорнощокі гормігуеро мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії і Болівії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 1350 м над рівнем моря, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними. Гніздо куполоподіюне. багатошарове, зроблене з рослинних волокон, лози і сухого листя. В кладці 1-2 білих яйця, поцяткованих темно-фіолетовими плямками. І самиці, і самці насиджують яйця і доглядають за пташенятами[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myrmoborus myotherinus. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ Spix, Johann Baptist von (1825). Avium species novae, quas in itinere per Brasiliam annis MDCCCXVII-MDCCCXX (Latin) . Т. 2. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 30, Plate 42. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 01 березня 2022.
- ↑ Zimmer, K. & M. Isler (2003) "Family Thamnophilidae (Typical Antbirds)" P.p. 459–531 in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2003). Handbook of the Birds of the World. Volume 8: Broadbills to Tapaculos. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-50-4
- ↑ Londoño, Gustav A. (2003). First description of the nest and eggs of the Plumbeous (Myrmeciza hyperythra) and the Black-faced (Myrmoborus myotherinus) Antbirds (PDF). Ornitologia Neotropical. 14: 405—410. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |