Горностай Катерина Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Горностай
Дата народження 15 березня 1989(1989-03-15) (28 років)
Місце народження Луцьк, УРСР
Громадянство Україна Україна
Професія режисер,

Горностай Катерина Павлівна (нар. 15 березня 1989(19890315)) — українська режисер-документаліст.

Донька С. В. Васьківської та П. П. Горностая, онука П. С. Горностая

Біографія[ред.ред. код]

Народилася у м. Луцьк Волинської області 15 березня 1989 року в сім'ї психологів. З 1994 року живе у Києві. Заміжня за Дмитром Красним. Закінчила природничий факультет (2010) та магістратуру з журналістики (2012) Києво-Могилянської академії. Випускниця школи «Режисура документального кіно та документального театру» Марини Разбєжкіної та Михайла Угарова[ru] (жовтень 2012 — листопад 2013). Член журі кінофестивалю «Wiz-Art» (Львів) у 2014 році.

Творчий дебют перед широким загалом відбувся в 2013 році на кінофестивалі «Молодість», де вона представила свій фільм «Між нами». Фільм хоч і не отримав призів фестивалю, проте мав схвальні відгуки глядачів і критиків, які назвали його однією з найкращих українських короткометражок року.[1][2]

Була учасницею Євромайдану, під час якого знімала фото і відео. Відзнятий матеріал був використаний у двох сюжетах фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж» та у фільмі «Скрізь Майдан», що був відзначений спеціальним призом міжнародного фестивалю «Docudays UA». Про переживання цих подій можна прочитати в матеріалі Катерини «Письма с площади».[3]

У своїй творчості К. Горностай намагається показувати події, вчинки та почуття героїв у реальному контексті, не змінюючи його на догоду власній позиції автора. Вона наголошує: «Режисер може інколи ні перед чим не зупинитися, щоб зробити історію такою, якою хоче, навіть за рахунок викривлення певних речей. Глядач про це ніколи не дізнається, бо лише режисер може сказати, що в кадрі герой плакав через те, що йому в очі потрапив сигаретний дим, а не від жалю чи іншої емоції. Це маніпуляції, я б так не робила. Якщо в моєму фільмі герой плаче, то я показую, що він плаче, бо тре цибулю, а не від того, що йому шкода».[4] Ще одна риса її творчості — висвітлювання документальних подій (навіть таких епічних, як на Майдані) крізь особисті історії героїв, їх переживання і бачення дійсності.

Дебют в жанрі ігрового кіно відзначений короткометражним фільмом «Віддалік» (2015), який отримав чотири призи на міжнародних кінофестивалях.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 2011 — «Справжні новини» (у співавторстві з Дмитром Красним)
  • 2013 — «Між нами» (курсова робота, школа документального кіно і театру Марини Разбєжкіної)
  • 2014 — «Євромайдан. Чорновий монтаж» (співавтори Роман Бондарчук, Юлія Гонтарук, Андрій Кисельов, Андрій Литвиненко, Роман Любий, Олексій Солодунов, Дмитро Стойков, Олександр Течинський, Володимир Тихий)
  • 2015 — «Скрізь Майдан»
  • 2015 — «Віддалік» (ігровий, сценарій — у співавторстві з Дмитром Красним)
  • 2016 — «Згущьонка» (ігровий, сценарій — у співавторстві з Дмитром Красним)
  • 2017 — «Бузок» (ігровий)

Нагороди[ред.ред. код]

  • 2011 — Перше місце в європейському фотоконкурсі Amnesty International «Зображення Європи без дискримінації».
  • 2011 — «Справжні новини» (у співавторстві з Дмитром Красним), приз «Найкраще документальне кіно» на 2-му кінофестивалі короткометражних фільмів про журналістів «Кіномедіа».
  • 2015 — «Скрізь Майдан», приз імені Андрія Матросова від організаторів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA».
  • 2015 — «Віддалік» (сценарій Катерини Горностай та Дмитра Красного), приз «За найкращий український фільм» на 8-му Міжнародному кінофестивалі короткометражних фільмів у Львові «Wiz-Art».
  • 2015 — «Віддалік», приз за Найкращу акторську роботу Національної конкурсної програми 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю (акторський дует — Вікторія Миронюк, Андрій Палатний).
  • 2015 — «Віддалік», спеціальний приз «За психологічну точність діалогів» на 24-му Відкритому фестивалі кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок» (Анапа, Росія).
  • 2015 — «Віддалік», «Скіфський олень» за найкращий фільм національного конкурсу 45-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
  • 2017 — «Бузок», Спеціальний диплом журі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю та Приз ФІПРЕССІ на Одеському міжнародному кінофестивалі за Найкращий український короткометражний фільм

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]