Горняткевич Дем'ян Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горняткевич Дем'ян Антонович
Горняткевич Дем'ян Антонович.jpg
Народження 13 листопада 1892(1892-11-13)
Лісько
Смерть 3 березня 1980(1980-03-03) (87 років)
  Кергонксон
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща ПольщаFlag of the United States.svg США
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Діяльність художник

Дем'я́н (Дам'ян) Анто́нович Горнятке́вич (Даміан, Дам'ян) (13 листопада 1892, Лісько, Галичина — 3 березня 1980, Кергонксон, Нью-Йорк, США) — іконописець, мистецтвознавець, бібліофіл, дослідник історії українського мистецтва, історик церкви, живописець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 листопада 1892 в м. Ліську Сяноцького повіту (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська монархія, нині Польща).

Станом на кінець жовтня 1918 — солдат австро-угорської армії, перебував у Кракові і одночасно студент Краківської академії мистецтв. Ув'язнений у концтаборі Домб'є, після звільнення влітку 1919, продовжив перерване навчання в Краківській художній академії.

У травні 1921 виставлялися його твори серед ряду художників у Національному музеї в Львові. В 1924—1925 роках навчався у Дрезденській та Мюнхенській академіях мистецтв, по тому працював у Львові.

1930 року художники Ювеналій Мокрицький та Дем'ян Горняткевич розписали святиню Святоуспенську Унівську лавру фресками. Також здійснив поліхромію Церкви Преображення Господнього в селі Вороблячин (Яворівський район).

У 1930-х роках займався вивченням фресок в церквах Кракова, Любліна, Віслиці, Сандомира.

З 1944 року на еміграції в Німеччині, з 1949 — в США. В 1951—1970 роках — віце-президент та голова художньої секції УВАН. Займався збиранням бібліотеки старих видань по історії мистецтва.

Творча спадщина[ред. | ред. код]

Його авторству належать студії по історії українського та польського мистецтва у XIV—XV — зокрема, на територіях тодішнього Польського королівства, провадив біографістику українських та польських художників ХІХ-ХХ століть, зокрема, Яна Матейка, Івана Труша, Олекси Новаківського.

Його праці:

Джерела[ред. | ред. код]