Горобина чорноплідна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аронія чорноплідна
Aronia melanocarpa02.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Рід: Аронія (Aronia)
Вид: Аронія чорноплідна
Біноміальна назва
Aronia melanocarpa
(Michx.) Elliott, 1821
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aronia melanocarpa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aronia melanocarpa
EOL logo.svg EOL: 300955
ITIS logo.svg ITIS: 25127
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 661339

Аронія чорноплідна[1][2] або Горобина чорноплідна[2] (Aronia melanocarpa) — кущ родини розових (Rosaceae) 1–2.5 м заввишки.

Листки прості, цілокраї, блискучі, чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, загострені, з країв пилчасті, зверху темно-зелені, зісподу — світліші, 2.5–7 × 2.5–3.5 см; черешки короткі з широкими прилистками, що не опадають.

Квіти двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі або рожеві, запашні, в щитковидних суцвіттях. Цвіте рослина з середини травня майже до кінця червня.

Плоди достигають у серпні-вересні. Плід опушений, у час стиглості голий, округлої форми, чорного або сливового кольору з сизою поволокою, соковитий, 6—12 мм у діаметрі. У пору плодоношення вступає на 3—4-й рік[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Походить з Північної Америки (східні частини Канади та США). Населяє там болота, вологі зарості, краї ставків та озер, боброві ставки, гаї, вологі високогірні ліси, виходи гірських порід на висотах 0–2000 м. В Україні вирощують як плодову, лікарську й декоративну рослину.

Сировина[ред. | ред. код]

3 лікувальною ціллю та для харчування використовують стиглі свіжі або сушені плоди горобини чорноплодої, збирають їх у вересні — жовтні. Сушіння проводять на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 40—50°. Сушені плоди офіційно вважаються лікарським засобом.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

У плодах горобини чорноплодої знайдено рутин, біофлавоноїди (близько 500 мг/100 г), які ущільнюють ендотелій кровоносних судин та зменшують їх крихкість[4]; органічні кислоти, каротин, тіамін, дубильні речовини, 5—6% фенольних сполук (флавоноїди і фенолокислоти), до 2,5% пектинових речовин, цукри (4,6—9,4%), фенолкарбонові кислоти, фолієву кислоту, рибофлавін, нікотинову кислоту, токоферол, аскорбінову кислоту фосфор, мідь, марганець, залізо, молібден, магній, бор, кобальт, йод (5—6 мкг/100 г).

Насіння містить жирну олію (14,8-21,9%).

Квіти горобини чорноплідної

Застосування[ред. | ред. код]

Плоди горобини чорноплідної (Fructus Aroniae melanocarpae) використовують для виробництва вітамінних соків, повидла, таблеток, особливо багатих на вітамін Р, а також органічних харчових барвників в харчовій і кондитерській промисловості.

Плоди горобини чорноплідної використовують у науковій медицині як гіпотензивний, капілярозміцнюючий, сечогінний й жовчогінний, полівітамінний засіб, зокрема для профілактики Р-вітамінозної недостатності. У народній медицині їх рекомендують вживати при гастриті зі зниженою секрецією шлункового соку, атеросклерозі, при тиреотоксикозі, геморагічному діатезі, гломерулонефриті, для лікування променевої хвороби, дерматитів рук у рентгенологів[4].

Оскільки плоди горобини чорноплідної посилюють виділення шлункового соку, їх не рекомендують вживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Протипоказані сік і ягоди рослини при підвищеному зсіданні крові, зокрема у разі флебіту та тромбофлебіту[4].

Листок горобини чорноплідної восени

Плоди або сік з них зумовлюють гіпотензивну та спазмолітичну дію як в умовах експериментальної гіпертонії, так і у хворих на гіпертонічну хворобу. Завдяки вмістові в плодах фенолкарбонових кислот і йоду їх застосовують у комплексній терапії тиреотоксикозу. У клінічних та експериментальних умовах встановлено, що плоди горобини виявляють помітний активізуючий вплив на систему гемостазу, тому їх застосовують при різноманітних патологічних зрушеннях у системі згортання крові, зокрема, при геморагічних діатезах, капіляротоксикозах і кровотечах різного походження. Ефективна горобина чорна при атеросклерозі, цукровому діабеті, гломерулонефритах, променевих ураженнях і алергічних станах, при порушеннях, зумовлених застосуванням антикоагулянтів. Останнім часом з'ясовано, що листя горобини чорної містить речовини, які мають здатність поліпшувати роботу печінки, сприяти утворенню й відтокові жовчі.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножують аронію відводками, поділом куща, зеленими живцями і насінням[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зузук Б.М., Семенів Д.В., Куцик Р.В. Аронія чорноплідна: Aronia melanocarpa (Michx) Elliot. Аналітичний огляд // Провізор. — 2007. — № 6. — С. 35–39.
  2. а б Немятих О.Д., Тернинко І.І. Aronia melanocarpa: фармакогностична характеристика, фармакологічна активність, застосування в медицині // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. — 2009. — Вип. 4. — № 2. — С. 9–15.
  3. а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича.  — Київ : Урожай, 1985.  — с.664, ил. Тираж 120 000 екз.
  4. а б в Товстуха Є. С. Фітотерапія.  — К.: Здоров'я, 1990 —304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5

Джерела[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горобина чорноплідна