Горована реюньйонська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горована реюньйонська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід: Горована (Hypsipetes)
Вид: Горована реюньйонська
Hypsipetes borbonicus
(Pennant, 1781)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Turdus borbonicus
Ixocincla borbonica
Anepsia borbonica
Посилання
Вікісховище: Hypsipetes borbonicus
Віківиди: Hypsipetes borbonicus
ITIS: 560555
МСОП: 22713231
NCBI: 289189

Горована реюньйонська[2] (Hypsipetes borbonicus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3]. Ендемік Реюньйону. Маврикійська горована раніше вважалася підвидом реюньйонської горовани.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 22 см. Забарвлення птаха попелясто-сіре, на голові чорний чуб. Райдужка біла, лапи і дзьоб оранжеві.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Реюньйонські горовани є ендеміками Реюньйону. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2500 м над рівнем моря.

Поведінка[ред. | ред. код]

Реюньйонські горовани є переважно плодоїдними. В лютому-березні вони мігрують із високогірних районів в долини, де харчуються стиглими плодами гуави. Також вони доповнюють свій раціон нектаром, комахами і дрібними ящірками. Сезон розмноження триває під час південного літа. В кладці 2 яйця.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція реюньйонських горован становить близько 20,5 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках. До недавнього часу на реюньйонських горован полювали як на дичину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Hypsipetes borbonicus. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gregory, Steven M. (2000): Nomenclature of the Hypsipetes Bulbuls (Pycnonotidae). Forktail 16: 164–166. PDF fulltext
  • Staub, France (1976), Birds of the Mascarenes and Saint Brandon, Labama House, Port Louis, Mauritius.