Горовий Руслан Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Володимирович Горовий
Ruslan Gorovoy2017.jpg
Руслан Горовий, 2017 рік
Псевдо MORJ (нікнейм на літературних форумах[1])
Народився 1 березня 1976(1976-03-01) (43 роки)
Конотоп, Сумська область
Громадянство українець
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність режисер, письменник
Alma mater КНУКіМ, інститут кіно і телебачення
Посада головний режисер телекомпанії «Магнолія-ТВ»
Діти Анастасія (2001)
Євген (2002)
Дарина (2017)
Нагороди

Орден Святого Архістратига Михаїла «За заслуги з відродження духовності в Україні»[2].

Заслужений журналіст України
[3].

Руслан Володимирович Горовий — український журналіст, автор відомого проекту «Служба розшуку дітей», Заслужений журналіст України, режисер короткометражного та документального кіно, поет і музикант, письменник, автор збірок повістей та оповідань українською та російською мовами (видані у 2002, 2007, 2011, 2013—2018). Співзасновник видавництва «ТаТиШо».

Біографія та творчість[ред. | ред. код]

Народився 29 лютого 1976 року в місті Конотопі Сумської області. Старша дитина в сім'ї, має молодших брата і сестру. Рідному місту присвятив книгу "Конотоп земля легенд" (видавництво «ТаТиШо», 2018).

Закінчивши ЗОШ № 3, вступив у Конотопський електро-механічний технікум. Після розвалу СРСР перспектив для розвитку в українській глибинці не було, матеріальне становище було вкрай сутужним. Тож, кинувши на третьому курсі навчання, подався в мандри Європою (частково описані в оповіданні «Дев'яноста хвиля міграції»[4]). Повернувшись після п'яти років перебування за кордоном, навчався, займався теле-журналістикою, писав вірші, пісні та прозу.

Живе в Києві. Має двох дітей від першої дружини[5]. У другому шлюбі 12 вересня 2017 року народилася донька Дарина.

Журналістська та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Після повернення з-за кордону зайнявся журналістикою, працював в телекомпанії КСТ (Конотоп), в газеті «Восточный проект» (Краматорськ), в ТРК Альтернатива (Київ). З 1998-го року працює в телекомпанії «Магнолія-ТВ», зокрема, в програмі «Ситуація»[6] на каналі ЧП.INFO.

У 2006-му році закінчив з відзнакою Інститут кіно і телебачення КНУКіМ за спеціальністю режисер кіно і телебачення.

З 2001-го року Руслан Горовий займається розвитком проекту «Телевізійна служба розшуку. Допоможімо дітям!»[7][8]. Проект відомий нині як «Служба розшуку дітей» має на меті допомогу в розшуку зниклих дітей: створення відео- та друкованих матеріалів про них, інформування громадськості, збір і обробку інформації (приймальня «Служби розшуку дітей»[9] та телефонна «гаряча лінія»), сприяння поверненню дитини додому. За більш як десять років діяльності проекту знайдено понад 1000 дітей (станом на 2015 рік[10][11]). Серед відзнак, на які заслужив проект[12], особисто Руслан Володимирович отримав Орден Святого Архістратига Михаїла від Патріарха Філарета (УПЦ КП) і почесне звання Заслуженого журналіста України[13][14] від Президента України Віктора Ющенка.

Презентація книги Руслана Горового «Гагарін і Барселона» у львівській Копальні кави. Поруч з Русланом засновник видавництва «Кальварія» пан Мацкевич

У 2011 році «Магнолія-ТВ» отримала найвищу національну нагороду в галузі журналістики «Золоте перо»[15] — «За активну участь в захисті прав людини», на врученні нагороди компанію представляв Руслан Горовий.

З часів євромайдану долучився до волонтерського руху, бере участь у діяльності Благодійного фонду «Вільні UA». Є одним з багатьох активістів, хто докладає зусиль для увічнення пам'яті Данила Дідика. Разом із Володимиром Регешею допомагав вихованцям Ладижинського та Меджибізького інтернатів. Позицію щодо одного з ключових питань сфери захисту прав дітей висловив у інтерв'ю Дзеркалу тижня:

Казармена пострадянська інтернатна система виховання дітей, від якої ми стільки років усе не можемо відкараскатися, — найстрашніше, що може бути. Чим більше дітей заберуть з інтернатів у будь-які сімейні форми виховання (усиновлення, опіка, ДБСТ — все що завгодно), тим краще[16].

Станом на літо 2016 року Руслан Володимирович обіймав посаду головного режисера «Магнолія-ТВ». У жовтні 2016 команда «Служби розшуку дітей» відзначила 15-річчя роботи проекту, за цей час знайдено 1262 дитини[17].

Кінематограф[ред. | ред. код]

Руслан Горовий брав участь у дубляжі фільмів українською мовою, зокрема, німецької кінокомедії «Півтора лицарі»[18]. Сам знімає короткометражні та документальні фільми. Зокрема, в вільному доступі є художня короткометражка Страшна казка за мотивами його оповідання.

Навесні 2013 на ЧП-ІНФО відбулася прем'єра документального фільму, присвяченого Куренівській трагедії, над яким Руслан Володимирович майже рік працював з колегами. Інша документальна стрічка «Система» змальовує побут службовців пенітенціарних установ Півдня України.

Укропи Донбасу[ред. | ред. код]

Докладніше: Укропи Донбасу

11 квітня 2015 року телеканал ЧП-ІНФО показав прем'єру документальної стрічки Руслана Горового «Укропи Донбасу»[19], присвяченої огляду подій на Сході України з точки зору лояльних нашій державі луганчан. Головний герой стрічки був одним з багатьох, хто пережив арешт і катування з боку незаконних військових формувань ЛНР за свою громадянську позицію та підтримку українських військових.

З ініціативи громадських діячів, активістів, діаспорних громад, а з зими 2015 також і дипломатичних представництв, покази стрічки відбулися у різних країнах та навіть у штаб-квартирі ООН[20].

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Перша книга Руслана Горового ’’Таран’’

Творчості Руслана Володимировича притаманний тверезий гуманістичний погляд на події новітньої історії та сучасності. Прозові твори сповнені теплих побутових історій про звичайних-незвичайних людей, яких легко можна зустріти на вулиці, або мандруючи потягом; джерелами творчості часто є спогади старших, міські легенди, власний багатющий життєвий досвід. Одним із джерел натхнення стала робота: в численних оповіданнях він викриває проблеми соціальної несправедливості, економічних (часто кримінальних) процесів становлення капіталізму, духовної кризи пов'язаної з розпадом радянської ідентичності та становленням української самосвідомості; їм властиві гостра соціальна тематика, захопливі карколомні сюжети, психологізм. Ряд творів повертає читачів до Чорнобильської трагедії, як одної з визначальних подій новітньої історії України. В творах 2014-2016 рр. Руслан Горовий часто звертався до спостережень у своїх волонтерських мандрівках на Схід України. Але навіть у таких складних темах автор часто веде оповіді сповнені світла та ліризму.

До 2013 року[ред. | ред. код]

У 2002 році Руслан Горовий надрукував у видавництві «Фоліо» повість і ряд оповідань в своїй дебютній книзі Таран. З середини 2000-х років публікує свою творчість в інтернеті, де знаходить шанувальників серед читачів і колег. Наприклад, Ян Валетов, український російськомовний письменник:

« …о выпуске книги рассказов прекрасного украинского автора, которого читаю несколько лет в блогах и очень ценю. Мы знакомы под никами (недавно узнал, что в реале его зовут Руслан Горовой)… Для меня важно не то, на каком языке пишет человек, а то, что он пишет талантливо. [21]. »

Видавництво «Права людини» (Харків) випустило дві збірки оповідань Горового: Країна «У» (2008) та Buenos dias, chica (2011)[22].

З середини 2000-х, Руслан Горовий у прозі послуговується виключно українською. Так само, українською веде сторінки в соціальних мережах. Є активним учасником творчого об'єднання україномовних блогерів Якздрасті.

2013-2015 роки[ред. | ред. код]

13 вересня 2013 року відбулася презентація чергової книги Руслана Горового "Гагарін і Барселона". Видання здійснило видавництво «Кальварія». Знайомство читачів з книгою в рамках ХХ-го книжкового форуму у Львові відбулося за участі акторів, що розіграли сцени з оповідань Руслана Володимировича. 13 жовтня відбулась київська презентація книги у бібліотеці ім. Рериха. В наступні місяці відбувся ще ряд презентацій: у Києві, Дніпропетровську, Вінниці. Гагарін і Барселона опинились у переліку видань-претендентів на відзнаку «Найкраща книга року» за версією BBC 2013[23]. Завдяки співпраці з Чеською асоціацією україністів книга була представлена також у Празі в рамках показу згаданого вище фільму «Київський потоп»[24]. Взимку 2017 року київський Молодий театр поставив спектакль на основі шести сучасних українських прозових творів. Серед них (поруч із творами Винничука, Жадана, Дереша і Кононенко) було й оповідання Горового Гагарін і Барселона, воно ж дало назву цілому спектаклю[25].

За рік на 21-му Форумі була представлена п'ята книга Руслана Горового "Ген воїна". Як і минулого року, презентацію в Львівській копальні кави супроводжував перфоманс. Нову книгу підготувало видавництво «Кальварія», ілюстрував відомий художник Андрій Єрмоленко. Книга вміщає чотири твори, один з яких присвячений долі льотчика-учасника АТО. Оповідання Нижче неба характеризували як розповідь про війну без пафосу. Дія ще одного твору — фантастичної повісті Ген воїна повертає читачів до Зони відчуження та розгортається на тлі спільної російсько-української військової операції, що обертається відкритим протистоянням; на презентації книги в Києві Борис Захаров назвав цю історію написану кілька років тому «передбаченням нинішньої війни»[26]. Петро Мацкевич, засновник видавництва «Кальварія» зауважив, що принаймні дві речі, включно з повістю "Ген воїна", мали б бути романами.

26 серпня видавництво «Кальварія» оголосило про вихід нової книги Руслана Горового — "Казки на ніч". Це збірка коротких есеїв та оповідань, які автор щодня викладав на своїй сторінці у мережі facebook. Обкладинка книги створена Андрієм Єрмоленком. Була представлена на Форумі видавців 2015. У лютому 2016 доповнені новими історіями "Казки на ніч" виходять у бібліотечці Клубу сімейного дозвілля.

В 2015 році завершилась співпраця Горового з видавництвом «Кальварія»; була презентована збірка "13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи", надрукована видавництвом «Віват» у серії інтелектуальної художньої літератури «Вітражі»[27][28].

З 2016-го року й дотепер[ред. | ред. код]

2016 року Руслан Горовий став одним із засновників видавництва «ТаТиШо». Первістком новоутвореного видавництва стала його восьма збірка "40 …або чому чуваки не святкують"; представлена 16 вересня на Форумі видавців[29] книга заявлена в довгому списку претендентів на звання Книга року ВВС-2016[30]. Обкладинка виконана Надією Антонець у техніці ассамбляж, назва та структура збірки, зміст деяких оповідань — все це мало б наштовхувати на думку про автобіографічний характер книги. Про створення "40 …або чому чуваки не святкують" автор розповів так:

Події останніх років сильно вдарили по кожному, хто має очі і вуха. Моє 40-річчя з усім цим збіглося. Зазвичай письменники — такі люди, що уважно слухають, пропускають все навколо крізь себе і, зрештою, формують у щось. Так і зі мною. Каша в голові варилася, варилася і зварилася, тобто поступово оформилася в текст[31].

Кожна з десяти історій укорінена в нашій дійсності, пов'язана з широким колом осіб в оточенні Руслана Горового, дехто з них прямо згадається автором у анотації та виступах. У своїй рецензії до збірки Ольга Герасим'юк пише:

Нічого веселого чи смішного. Нічого однозначно доброго й щасливого… Часто хочеться заревіть… І часто — від того, що там немає позерства, декорацій, від того, що там описані ті — кого ти знаєш у цьому, ненаписаному житті, і саме такими, без прикрас, ти їх знаєш[32].

Друга книжка Руслана Володимировича в видавництві «ТаТиШо» з'явилася в вересні 2017 року. "1000 і 1 ніч війни" вийшла з присвятою Данилові Дідіку, 15-річному хлопцеві загиблому внаслідок теракту під час маршу єдності в Харкові 22 лютого 2015 року. Презентації книги відбулись або заплановані в Києві, Харкові[33] та Львові.

В квітні 2018 в складі об'єднання Якздрасті Руслан Горовий і Людмила Горова відвідали ряд міст України з презентаціями книги-антології цього об'єднання[34].

Після вирішення юридичних питань з Кальварією були перевидані раніші книжки Горового. У травні 2018 року відбулася презентація книжки "Конотоп Земля Легенд" виданої «ТаТиШо». Тексти цієї книжки, як і Казки на ніч, вперше з'явились на сторінці facebook автора з хештегом #КонотопЗемляЛегенд. Особливістю цієї збірки стане одночасне видання друкованої та аудіо- книг.

В грудні 2018-го в співпраці з видавництвом «Люта справа» вийшла друком нова книжка "Усі ми родом не з Києва". Збірка складена переважно з гумористичних новел, певним чином продовжує оповіді з попередньої книги, розширюючи географію на десятки інших українських містечок. Це книжка-картинка, зображення для неї зробив художник із Харкова, Нікіта Тітов. Анонсується також вихід аудіокниги, записаної в співпраці з багатьма відомими діячами української естради[35].

Навесні 2019 київський експериментальний театр Золоті Ворота анонсував створену Горовим і Татусею Бо п'єсу з назвою "Бери од жизні всьо"[36].

Видання творів Руслана Горового[ред. | ред. код]

  • Таран — Харків: Фоліо, 2002
  • Країна «У» — Харків: Права людини, 2008
  • Buenos dias, chica — Харків: Права людини, 2011
  • Гагарін і Барселона — Львів: Кальварія, 2013
  • Ген воїна — Львів: Кальварія, 2014
  • Казки на ніч. Оповідки — Львів: Кальварія, 2015
  • 13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи — Харків: Віват, 2015
  • Казки на ніч — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016
  • 40 …або чому чуваки не святкують — Київ: ТаТиШо, 2016
  • 1000 і 1 Ніч війни — Київ: ТаТиШо, 2017
  • Конотоп Земля Легенд — Київ: ТаТиШо, 2018
  • Усі ми не з Києва— Київ: Люта справа і ТаТиШо, 2018.

Цікавинки[ред. | ред. код]

Руслан Горовий під час подорожі в Прип'ять, 2008 рік

прізвисько Морж (яке, зокрема, використовував на форумі figvam.net) Руслан отримав за «зимове купання» в ополонці в одному з сюжетів програми «Ситуація», де роз'яснював, як рятувати себе в випадку провалу під кригу[37], продовжує практикувати зимове купання

у середині 1990-х Руслан Горовий брав участь у бійці з неонацистами на території меморіалу радянським воїнам в Тирґартені, Берлін[38]

в 2012 році на хвилі інтересу до т. зв. феномену-2012 Руслан Горовий анонсував в інтернеті свій науково-фантастичний роман з власною (оптимістичною) версією «кінця світу»[39]

з початку військового конфлікту на Донбасі Руслан разом із музикантами гурту Антитіла здійснив десятки поїздок у зону конфлікту з волонтерськими вантажами для населення і ЗСУ[40]

тексти книги "Конотоп Земля Легенд" ще до її публікації стали предметом літературознавчого дослідження: “#КонотопЗемляЛегенд” Руслана Горового: стратегії творення комічного Вещикової О. С.; передруковане кількома виданнями дослідження присвячене "поетикальним рисам і наративним стратегіям циклу", містить аналіз авторських прийомів, розглядає його в контекстах сучасної і класичної прози.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. наприклад, www.figvam.net/forum/
  2. Указ №977 від 1 березня 2006 року (УПЦ КП)
  3. Указ Президента України №1072/2008
  4. [1]
  5. Інтерв'ю журналу Країна 4 травня 2017
  6. [2]
  7. З архіву агенції Укрінформ
  8. Інтерв'ю газеті День
  9. [3]
  10. оновлювана інформація на сайті Магнолії
  11. новина про 1000-ну знайдену дитину
  12. їх перелік також є на сайті Магнолії
  13. Указ Президента України
  14. фоторепортаж
  15. [4]
  16. Руслан Горовий: "Тепер усе своє життя я розділяю на "до війни" і "зараз". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2016-10-28. 
  17. Проекту «Служба розшуку дітей» 15 років. ВІДЕО. magnolia-tv.com. Процитовано 2016-10-28. 
  18. профіль на сайті Студії «ААА-sound»
  19. [5]
  20. Новина про виставку Ukraine EXISTS, в рамках якої відбувалися кінопокази
  21. повний текст з "Газеты по-днепропетровски", згадка в кінці інтерв'ю
  22. обидві книги в електронному каталозі Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка
  23. Інформація на сайті bbc.co.uk
  24. Фотоальбом події на сайті Асоціації
  25. гагарін і барселона — Київський академічний Молодий театр (uk-ua). Процитовано 2017-01-26. 
  26. Новина про презентацію книги
  27. Анонс перед виходом книги
  28. Огляд новинки на сайті chytomo.com
  29. Автограф-сесія Руслана Горового, автора книги «40, або Чому чуваки не святкують». - Форум видавців. bookforum.ua. Процитовано 2016-10-28. 
  30. Українська служба BBC. ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. BBC Україна. Процитовано 2016-10-28. 
  31. Руслан ГОРОВИЙ: «Пишу тільки тоді, коли не можу не писати» - Галицький Кореспондент. Галицький Кореспондент (uk-UA). 2016-10-07. Процитовано 2016-10-28. 
  32. Герасим'юк, Ольга (2016-11-23). Часто хочеться заревіть - рецензія на Горового. BBC Україна (en-GB). Процитовано 2017-01-03. 
  33. Анонс презентації "1000 і 1 ночі війни" в Харкові, 23 вересня 2017
  34. Громадське радіо (2018-03-29). Книжка волонтерського об"єднання "Якздрасті" - збірки історій, написаних волонтерами. Процитовано 2018-05-01. 
  35. Руслан Горовий сьогодні презентує книгу "Усі ми родом не з Києва" | Новини | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua. Процитовано 2019-04-13. 
  36. Театр Золоті Ворота (2019-03-11). Бери од жизні всьо. Процитовано 2019-04-13. 
  37. [6]Євгенія Ткаченко розповідає про свій колектив
  38. [7]
  39. [8]
  40. Повідомлення про ДТП, що сталося з волонтерами в одній з поїздок