Городенківський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городенківський замок
HorodenkaPanorama19.jpg
Городенка кінця 19 століття. На передньому плані - залишки замку

48°40′20″ пн. ш. 25°30′24″ сх. д. / 48.67222° пн. ш. 25.506917° сх. д. / 48.67222; 25.506917Координати: 48°40′20″ пн. ш. 25°30′24″ сх. д. / 48.67222° пн. ш. 25.506917° сх. д. / 48.67222; 25.506917
Статус втрачена пам'ятка
Країна

 Україна

Розташування Городенка
Тип будівлі замок
Будівник Христофор Стржемеський
Засновано 15 столітті (?)
Будівництво 1620-30 роки — 
Стан не зберігся
Ідентифікатори й посилання
Городенківський замок. Карта розташування: Україна
Городенківський замок
Городенківський замок (Україна)
Городенківський замок. Карта розташування: Івано-Франківська область
Городенківський замок
Городенківський замок (Івано-Франківська область)

Городе́нківський за́мок — середньовічна фортифікаційна споруда у Городенці, прикордонний замок Речі Посполитої. До нашого часу не зберігся.

Історія[ред. | ред. код]

За деякими даними, заснований у 15 столітті. Відбудований (побудований?) у 1620-30 роках польським шляхтичем Кшиштофом Стшемеським гербу Любич. На той час прикордонне ринкове поселення Городенка ще не мало статусу міста. Протягом 15-16 століть Покуття було спірною територією між Польщею і Молдавським князівством, а у 16-17 століттях зазнавало спустошливих нападів турків і татар, тому городенківська твердиня була до певної міри стратегічною.

Замок розташовувався у північній частині сучасного середмістя, на високому правому березі річки Ямгорів. З півночі, заходу та північного сходу був майже неприступним — через природний захист крутими берегами річки. У 1648 замок був зруйнований повстанцями Семена Височана і більше не відновлювався.

Архітектура[ред. | ред. код]

Достеменних відомостей про архітектуру замку не збереглося. Ймовірно, він мав форму неправильного трикутника, що замикався з південного сходу чотири- або п'ятикутною замковою вежею з конічним дахом. У північній частині замку, ймовірно, знаходився будинок (комплекс будівель) власника. В східній та південно-східній частині — казарми замкової залоги, кухня, арсенал, конюшні, склад продовольства та фуражу. Південно-західна частина замку, ймовірно, мала власне оборонні функції, про що свідчать рештки фундаментів двох паралельних стін.

Подальша доля[ред. | ред. код]

Залишки північної частини замку можна побачити на старих фото кінця 19 — початку 20 століття. Пізніше на його території зведено середню школу, побутові приміщення, бібліотеку та православну церкву.

Джерела[ред. | ред. код]