Городенківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городенківський повіт
Округ Коломийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Городенка
Створений 1854
Площа 835 км² (1880)
Населення 66 849 (1880)
Bezirk Horodenka.png
Найбільші міста Городенка, Чернелиця, Обертин


Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).

Королівство Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.

У 1880 р. повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.

У складі ЗУНРу[ред. | ред. код]

Повіт входив до Станіславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора.[1]

|Під польською окупацією[ред. | ред. код]

Городенківський повіт

пол. Powiat horodeński

Місто Городенка
Найбільше місто Городенка
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 49 (1867—1934), 8 (1934—1939)
Населення
 - повне 92.900 (1931)
 - густота 109
Площа
 - повна 849 км²
Дата заснування 1867
POL powiat horodeński map.svg

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.

Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]

Городенківський повіт

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села Гавриляк[2].

1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу Михальче[3].

Розпорядженням Ради Міністрів 10 квітня 1934 р. село Джурків передане з Городенківського повіту до Коломийського[4].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

містечко Городенка — місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1934 рр. — 47

1934—1939 рр. — 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Городенка Городніца (Городниця)ПробабінСерафіньце (Серафинці)Стшильче (Стрільче), Ясєнюв Польни (Ясенів-Пільний) 5
2 Ґміна Незвіска Гарасимув (Гарасимів)Живачув (Живачів), Ісакув (Ісаків)ЛукаНезвіска (Незвисько)Пьотрув (Петрів)Подвербце (Підвербці)Раковєц (Раковець)Семенувка (Семенівка)Сєкєрчин (Сокирчин)Уніж 11
3 Ґміна Обертин Балагорувка (Балагорівка)Ганчарув (Гончарів)Гавриляк,  ЖабокрукіЖукув (Жуків), Обертин, Якубувка (Яківка) 7
4 Ґміна Сємаковце Далєшова (Далешове)Колянкі (Колінки)МіхальчеПоточиска (Поточище)Сємаковце (Семаківці) 5
5 Ґміна Тишковце Олєйова-Королювка (Олієво-Королівка)Олєюв-Корнюв (Олієво-Корнів)Рашкув (Рашків)Тишковце (Тишківці), Чортовєц (Чортовець) 5
6 Ґміна Чернеліца Домбкі (Дубка)Копачиньце (Копачинці)Корнюв (Корнів)Кунісовце (Кунисківці)Ольховєц (Вільхівці)Репужиньце (Репужинці), Хмєльова (Хмелева), Чернеліца (Чернелиця) 8
7 Ґміна Чернятин Вєжбовце (Вербівці)Ґлушкув (Глушків)Окно (Вікно)Топоровце (Топорівці)Чернятин 5
передано до Коломийського повіту Джурків (до 01.08.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Старости[ред. | ред. код]

  • Мечислав Зажецький (-1932)
  • Едвард Скшинський (1932—1936)
  • Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)

Населення[ред. | ред. код]

Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907)[5].

У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %)[6].

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[7].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]