Городець (Кобринський район)
|
агромістечко Городець | |||||
| Транслітерація назви | Haradziec | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 52°12′14″ пн. ш. 24°39′44″ сх. д. / 52.20389° пн. ш. 24.66222° сх. д.Координати: 52°12′14″ пн. ш. 24°39′44″ сх. д. / 52.20389° пн. ш. 24.66222° сх. д. | |||||
| Країна |
 Білорусь | ||||
| Область |
 Берестейська область | ||||
| Район |
 Кобринський район | ||||
| Рада | Городецька сільська рада | ||||
| Перша згадка | 1287 | ||||
| Магдебурзьке право | 10 січня 1589 | ||||
| Населення | 1272 (2009[1]) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 225883 | ||||
| Телефонний код | +375-1642 | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 271 км | ||||
  Городець | |||||
 | |||||
 Городець у Вікісховищі | |||||
Городе́ць[2] (біл. Гарадзец, пол. Horodec) — агромістечко в Кобринському районі Берестейської області Республіки Білорусь. Адміністративний центр Городецької сільської ради.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на заході Полісся за 22 км на схід від Кобриня, має залізничну станцію[2].
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка припадає на 1287 рік. Близько 1465 року кобринські князі побудували тут церкву Святого Іллі. Пізніше тут виникла католицька парафія. За великнязівською ревізією 1563 зокрема згадуються вулиці Кобринська, Пришахоцька, Пінська, Грушайська, Іллінська.
1589 року Городець отримав Магдебурзьке право[2]. У XVII столітті в селі був «королівський двір»[2].
1795 року після третього поділу Речі Посполитої у складі Російської імперії, у Кобринському повіті. З 1801 року — в Гродненської губернії.
Станом на 1886 рік населення містечка Городецької волості Кобринського повіту становило 737 осіб, 74 дворових господарства, існувало 2 православні церкви, 2 синагоги, школа, 4 лавки, 3 постоялих двори, 2 вітряних млини[3].
З 1921 року — в складі Польщі, Кобринському повіті Поліського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 1272 особи[1].
Культура[ред. | ред. код]
Пам'яткою поліської архітектури є сільська церква Введення[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 29 лютого 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Леонюк В. Городець // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 105. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- ПСРЛ. Т. 2. Іпатіївський літопис. М.: АН СРСР, 1952.
- "Повне зібрання російських літописів. Том 2 ", pdf, 4,5 Mb [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Літопис Іпатіївський
- Be: Іпацьеўскі летапіс
- Ф. В. Покровський. Археологічна карта Гродненської губернії. Вільно, 1895.
- Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15
- Памяць: Кобринскі раен. Мінск: БЕЛТА, 2002.
| |||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||