Перейти до вмісту

Городище (Малин)

Координати: 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д. / 50.76111; 29.29361
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Городище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район  Малинський район
Рада Українська сільська рада
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення частина міста Малин
Географічні дані
Географічні координати 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д. / 50.76111; 29.29361
Середня висота
над рівнем моря
160 м
Водойми річка Ірша
Найближча залізнична станція Малин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Карта
Городище. Карта розташування: Україна
Городище
Городище
Городище. Карта розташування: Житомирська область
Городище
Городище
Мапа
Мапа
Городище на російській військовій мапі 1873 року.

Городи́ще — колишнє село в Малинському районі Житомирської області України, на лівому березі річки Ірша. З 1973 року — частина міста Малин.

Історія

[ред. | ред. код]

1529 року Івашко Немирич (пол. Iwaszko Niemirycz) — королівський придворний і чорнобильський орендар, отримав привілей побудувати на лівому березі Ірші нижче Малина замок і закласти поселення. Ця місцевість стала спадковою власністю роду Немиричів.

1796 року в селі було 220 мешканців; 1864 року — 402 православних та 20 римо-католиків; 1882 року — 417 православних та 31 римо-католик; 1900 року — 720 мешканців (113 дворів).

До кінця XVIII століття в Городищі існувала окрема парафіяльна церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. На 1882 рік віряни вже були приписані до малинської православної парафії; дерев'яна однопрестольна Олександро-Невська церква[1].

На 1900 рік в Городищі діяли паровий млин і цегельний завод; 1087 десятин землі належало селянам та 1990 десятин власникам села — родині Гіжицьких.

1902 року поблизу Городища була прокладена залізниця Київ — Ковель.

7 березня 1923 року, постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Київщини», створений Малинський район[2][3]. Того ж року була створена Городищенська сільська рада з центром у с. Городище. З 1923 року до 1937 року село, в складі Малинського району, належало до різних територіальних утворень  — Київської губернії, Волинської губернії, Київської та Житомирської областей[4][5][3].

1926 року в селі було 995 мешканців (225 дворів); 1941 року — 1480 мешканців (434 двори).

14 листопада 1943 року Городище було визволено від німецьких військ. 87 жителів села не повернулися додому з боїв Другої світової війни.

1951 року відкрито професійно-технічне училище № 36.

11 серпня 1954 року село перепідпорядковане Пинязевицькій сільській раді (5 серпня 1960 року перейменована на Українську сільську раду).

3 березня 1973 року Городище включене в межі міста Малин[6].

Археологічні знахідки

[ред. | ред. код]

На 1895 рік за свідченнями Володимира Антоновича в Городищі, на березі річки Ірші, розташовувалось доволі велике стародавнє чотирикутне деревлянське городище 87 сажень в окружності, яке захищали вали та рів.

Біля села знаходився могильник X — XIII століття з 5 курганів. 1878 року три з них були розкопані Антоновичем — у двох на вершинах курганів були численні пізніші могили; в усіх трьох в підґрунті древні могили; скелети лежали в двох курганах головами на захід, в одному — на південний схід; при них були залізні цвяхи, ножі і кресала, кремені, черепки від посуду, уламки залізних предметів, срібні персні.

Також біля села були знайдені нуклеус з кременю, 7 пряселець з червоного шиферу й одне глиняне, намисто з сердоліку, залізний наконечник списа.

Відомі власники

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Мартинчук А. А. — уродженець села, заслужений учитель УРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Памятная книжка Киевской Епархии». Сост. Воронов А., свящ. Антонов В. — К.: Типографія Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. — с. 129, 130 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. 7 березня 2013 року виповнюється 90 років з часу утворення Малинського району // Малин. Все про місто. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
  3. а б До Київської губернії входив Малинський округ з окружним центром в м. Малин // Малин. Все про місто. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
  4. «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині» // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1924 рік. — Харків: Друкарня УВО ім. М. Фрунзе, 1924. — с. 890—891
  5. «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною й Волинню» // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. — Харків: Друкарня ПУ УВО ім. М. Фрунзе, 1925. — с. 213-215 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  6. «Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006. Довідник. Офіційне видання». — Житомир, 2007. — стор. 249 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]