Городня (Прилуцький район)
| село Городня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ічнянський район |
| Рада | Городнянська сільська рада |
| Облікова картка | Городня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 448 |
| Площа | 3,949 км² |
| Густота населення | 113,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16752 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°45′41″ пн. ш. 32°31′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
141 м |
| Водойми | річка Гмирянка, балка Грузський Яр |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16752, с. Городня, вул. Кошового, 57 |
| Карта | |
  Городня | |
 Городня | |
| Мапа | |
| |
Горо́дня — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Центр Городнянської сільської ради. Населення становить 448 осіб[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на півдні району, над річкою Гмирянка, яка через 2 км впадає в річку Смош. Нижче за течією на відстані 1 км — село Однольків.
Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 178 км[2]), до Ічні — 18 км (автошляхами — близько 22[2]. Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень.
Площа села близько 4 км²[1]. Висота над рівнем моря — 141 м[3].
У селі балка Грузський Яр впадає у річку Гмирянку.
Історія[ред. | ред. код]
На території села збереглися залишки городища періоду Київської Русі (IX-XIII століття).
Село засноване в першій половині XVII сторіччя. В 1648 році у селі була створена козацька сотня, яка входила до складу Прилуцького полку. Сотником був Остап Єремієнко, до її складу входило 100 козаків. З 1654 року по 1781 рік Городнянські козаки ходили в походи в складі Іваницької сотні Прилуцького полку Гетьманщини.
Є на мапі 1787 року[4]
У селі Михайлівська церква[5][6]
На 1859 рік у власницькому селі Прилуцького повіту Полтавської губернії мешкало 1508 осіб (709 чоловічої статі та 799 — жіночої), налічувалось 218 дворових господарств, існували православна церква та сільська управа[7].
450 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 230 з них — загинули, 160 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Куйбишева за яким було закріплено 5820 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 5030 га орної землі. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
На початку 1970-х населення села становило 1377 осіб. Нині в селі живе 448 мешканців[1].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
На території села працюють загальноосвітня школа I—II ст., дитячий садок, будинок культури, медпункт, відділення зв'язку, магазини. Діє сільськогосподарський кооператив «Городнянський».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ а б Маршрут від Чернігова до Городні. Розрахунок Карта Онлайн
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Городня
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 96, 522 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 17 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
